Богдан Ажнюк: вихідці з України справляли вплив на формування російської мови

распечатать

 В передаче "Без кордонiв", совместном проекте радио "Эра", проекта "Полiт.ua" и радио "Голос России", принял участие ведущий научный сотрудник отдела западно- и южнославянских языков Института языкознания имени А. Потебни НАН Украины, доктор филологических наук Богдан Ажнюк. Беседовал Мыкола Вересень. Мы публикуем краткое содержание передачи.

Існує думка, що українська мова – це помісь російської та польської, а от російська мова така вже унікальна чи теж запозичена?

Це трохи публіцистично популярні інтерпретації уявлень про мову. Бо, якщо з такою моделлю підходити до мови української, тоді так само треба підходити і до інших мов. Тоді на англійську мову, яка має найпотужніші у світі позиції на соціальному, інтелектуальному, комунікативному рівні, можна також спробувати накласти таку модель, і ми матимемо близько 60 відсотків лексичного складу англійської мови, який не є англійського походження, який є латинського походження, але в англійську мову потрапив через норманське, тобто французьке посередництво. Бо після норманського завоювання англосаксів близько 350 років, французька норманська мова була у англійському королівстві мовою держави, королівського двору і парламенту. Три з половиною століття, це дуже багато, як ви розумієте навіть в історичному масштабі. 

І до чого це призвело?

За рахунок того, маса слів, особливо на позначення абстрактних понять, ввійшли у сучасну англійську мову, як близько 60 відсотків сучасного лексикону. Тоді постає питання, що то є англійська мова?  Може, це суржик англо-норманський. Тобто, ви бачите, що з такою оцінкою не можна підходити до будь-якої мови, в тому числі і до російської, де частина лексики і граматики є староболгарського походження. Потрапила вона у сучасну російську мову завдяки тому, що російська літературна традиція зазнала великого впливу церковнослов'янської або старослов'янської літературно-писемної традиції. Більшою мірою як українська мова, в силу різних обставин. Багато дуже граматичних конструкцій, морфологічних  елементів, лексики в російській мові є староболгарського походження. Тобто, якщо прикласти таку схему, то російська мова є болгарсько-українсько-російським суржиком, бо українська мова теж справляла на неї вплив. 

А який саме?

Феофан Прокопович і інші українські інтелектуали, релігійні та церковні діячі, які в той же час були наставниками російських літераторів і дворян, впливали на становлення літературної традиції. Вихідці з України справляли вплив на формування російської мови і багато російських літераторів має українське коріння. Всі мови не є стерильними, ніколи не були ними, і, мабуть, за своєю природою не можуть бути стерильними. Взаємодія різних народів, коли контактують більші чи менші елементи лексики і граматики, проникає у мови. Бачите, який величезний потік англізмів йде в усі мови світу. І не просто лексичних, а й граматичних англізмів, адже, якщо ми маємо назви банків на різних вивісках, на зразок "Родовідбанк" – це абсолютно англійська конструкція, бо за українською традицією має бути "банк Родовід". І якщо ми маємо назву бізнес ланч, тобто замість прикметника ми маємо іменник, то це вже є вплив англійської граматики. Але він заходить так далеко, що необов’язково запозичені слова можуть бути англійські, вони можуть бути і українські, бо ми вже маємо і горілку "Гетьман класу". Найпоказовішим прикладом є кількість запозичень у івриті. Ця мова дуже довго перебувала в стані летаргії, вона не була мертвою, вона жила лише як літургійна мова, і тому обслуговувала вузьке коло потреб і для повсякденного вжитку не використовувалося. Але після того, як вона була в Ізраїлі піднесена до нового функціонального щабля, вона стала жити, нею розмовляють всюди. Якщо подивитися на лексичний склад тієї мови, то там  давніх слів з івриту відсоток дуже невеликий. 

А що тоді?

А дуже багато запозичень з різних мов, які позначають новітні поняття, яких не могло бути в івриті, тому що часи біблійні не знали комп’ютерів, тракторів. Але там збереглися засадничі слова, тато, мати, жити, кохати, ті слова, без яких ми жити не можемо. Якщо нас закинути на безлюдний остів, ми можемо жити виключно з тими словами, які мають давнє коріння. 

А як ви вважаєте, якщо буде така ж політична ситуація, помре українська мова?

Перспективи мови, її виживання, розцвітання чи занепад  - це питання дуже складні, вони стосуються  мовної політики. Суб'єктами мовної політики завжди вважали органи влади, але це також і громадськість, сім'я. Дуже характерним прикладом є відродження мови іврит, про яку я вже казав сьогодні. Була перша родина, яка встановила в себе мовний диктат, адже раніше мовою користувалися лише у храмі, а чоловік заборонив своїй сім'ї використовувати іншу мову, окрім рідної. В тих ситуаціях, коли треба створити функціональне середовище для життя мови, це є показова поведінка, наприклад, в сім'ях емігрантів українських в Америці та в Канаді. 

Я знаю, там забороняють говорити іншою мовою.

У всякому разі заохочують розмовляти саме українською. Але тільки так мова може жити, якщо нею користуєшся. 

Є ще приклад Чехії, коли за 20 років вони змінили ситуацію з 85 відсотків німецькомовних, на 85 відсотків своєї мови. 

Це так званий чеський мовний пуризм, який є прикметним явищем на загальнослов’янському тлі, тому що у чехів дуже багато слів, які у нас представлені запозиченими формами, а  у них це слов'янізовані форми. До речі, в українських говірках Закарпаття є також такі слова, але в Чехії їх дуже багато, тому що була акцентована мовна політика, після розпаду Австро-Угорщини. Але це був контраверсійний метод, і були десятки жертв, тому не треба брати це як приклад щодо сьогоднішнього українського життя. Мова – це велика цінність, а не тільки знаряддя спілкування. Це є символічна величина, яка впливає на людське самосприйняття і сприйняття інших навколо себе. Мовну політику потрібно осмислювати великою міркою, великим масштабом і треба розуміти, що це є глобальне явище. І доля української, англійської або російської мови - трошки відмінні, тому що українська мова іншої батьківщини, крім України немає. А, наприклад, російська мова має батьківщину в Росії.

А що вискажете про мовну політику фінів? Вони намагаються уникнути запозичень, навіть якщо це стосується сучасних понять.

Є така лінія в мовній політиці, якомога більше затримати питомі елементи в мові, навіть на позначення нових понять. Можливо, ще більшою мірою це характерно для французів, де були спеціальні урядові розпорядження і був запропонований певний список заборонених слів, англізмів та інших слів не французького походження. За ці слова були передбачені штрафи положенням, але реально ніхто оштрафований не був. Багато хто критикує Францію за те, що вони намагаються урядово регулювати словниковий запас мови, але держава і не має усуватися від цього, тому що держава відповідає за мову. Мова є частиною державної символіки.