24 апреля 2016, воскресенье 04:34
RSS Facebook Twitter LiveJournal ВКонтакте
Проекты

Самоорганізація, самодисципліна, самопоміч – мій принцип

26 сентября 2013, 10:46
Поделиться →
распечататьраспечатать

В програмі "Без кордонів" взяв участь мер міста Львів – Андрій Садовий. Рзмова відбулася у Львові, під час Форуму видавців. Розмовляв Микола Вересень.

Перед вами стислий текст розмови. Почути  програму "Без кордонів" можна кожного дня о 17.35., на хвилі радіо "Eра.Fm".

Поступово Львів перетворюється на суцільний цілорічний фестиваль. Як би це місто розвивалося, коли б бодай половина грошей, що заробляє з туристів Львів, яких просто безліч, залишалася у Львові?

Дійсно, за останні роки в нас активно розвивається індустрія туризму. Ця індустрія  згенерувала більше 10 000 нових робочих місць. Як правило, власниками цього бізнесу є львів’яни, які мають чи невеликі заклади громадського харчування, ресторани, чи нові готелі... Хоча, готелі, як правило, вже мають багатих власників. Позитив цього бізнесу в тому, що люди отримують заробітну платню, вона лишається тут, у Львові, і прибутковий податок з неї лишається у Львові.

Можливо, в державі не до кінця є розуміння, що таке туризм. Як, наприклад, та ж сама Австрія, де 10% ВВП – це є туризм, це надвеликі кошти. Тому я не говорю до держави: «Дайте нам щось». Я говорю: «Не заважайте! Не втручайтеся!».

Наприклад, зараз маємо проблеми з історичною спадщиною. Раніше міська влада самостійно давала всі відповідні дозволи, а ми дуже і дуже обережно підходимо до реконструкції, тому що ми розуміємо, що це надбання світу, і до нього треба зараз відноситися дуже делікатно. А зараз цю функцію забрало Міністерство культури, і там є департамент, яким керує пан Вінграновський, і в принципі, вони можуть дати дозвіл на будь-яку реконструкцію. Звичайно, ніхто сюди не їде, не дивиться. Приїдуть до них, аргументи наведуть серйозні, деколи грубіші, деколи тонші. Деколи приходять документи з печатками, і в наших захисників історичної спадщини волосся стає дибки, як таке можливо?.. В Україні можливо.

Давайте помріємо. Як знайти баланс між центром і Львовом, чи Харковом, чи Донецьком? Я вважаю, що держава має бути максимально маленька, більше віддати людям, регіонам, містам, селам, підтримуваті приватні ініціативі, ось це важливо.

Ви мудро говорите. Не варто видумувати український «Ровер», тим більше, коли він має 5 коліс, і всі їдуть в різні сторони. Треба брати хороші світові моделі і успішні міста світу, які знаходяться  у мудрих країнах, де підтримують ці міста. Сьогодні часто говорять про кризу. Згадайте, будь-ласка, першу кризу в Європі, середні віки, що тоді зробили володарі країн? Вони владу  максимально віддали містам, всі податки тощо, і міста витягли країни з цієї кризи. Сьогодні успішно живе Німеччина, там велика самоврядність в містах. У нас в Україні, якщо брати за останні 4 роки, кількість повноважень в містах зменшилася до половини – це все перебирає держава. Дуже часто вибудовуються так звані «корупційні ліфти», і міста стоять з боку, спостерігають. Треба вертати назад повноваження, здоровий глузд, люди самі знають, що треба робити. Не заважати головне!

На Вашу думку це корупція? Чи чому Київ так хоче цього?

У нас в Україні є дуже великий дисбаланс. У вищому керівництві держави фактично відсутні урядники, які мали досвід працювати в містах. Як правило – це люди, які мали інший досвід, і не цілком є розуміння процесів. Є розуміння, що міста – це мегаструктури, які відповідальні за все, починаючи від пологового будинку, школи, садочка, води, тепла, культури, освіти, медицини, дороги і закінчуючи похоронним бюро і цвинтарем. Та система має злагоджено працювати, тому що, якщо десь є якась проблема, тоді фонить. 

Це питання росту, і я переконаний, що підписуючи угоду про Асоціацію, Україна  скоро ці речі зрозуміє. Наприклад, нове сучасне летовище  Львова не має великої кількості рейсів тому, що Україна не підписала угоди про відкрите небо. Бояться, що наша авіакомпанія втратить кількість пасажирів, а то, що ми отримуємо в 100 разів більше нових робочих місць в Україні, про це чомусь ніхто не говорить. Якщо буде конкуренція, то впаде рівень корупції, тому, що ціна нашої продукції залежна від рівня корупції, яка сьогодні є в країні. Тому і кричать,тому  що втратять наддоходи.

Колись я чув розмову про місто Ялта, де говорилося, що не бажано виховувати дітей в Ялті тому, що діти постійно бачать багатих людей, може вони і бідні, але на той місяць відпочинку беруть гроші, приїздять і не хочуть ні в чому собі відмовляти, і тому діти думають, що так життя йде. А воно не так іде. Тепер, дивлячись на Львів, я собі думаю, якщо це буде суцільний феєрверк, то як будуть жити тут люди, які будуть думати, що падають з неба гроші. Подивіться, як класно - всі сміються, гуляють, п'ють, ресторани повні і все чудово!

Знаєте, ми вміємо приймати гостей, але я дуже тішуся, що в нас дуже активно розвивається індустрія IT – це в рік до тридцяти відсотків росту. Ми сьогодні маємо більше 10 000 працівників в тій сфері. Середня зарплата – це мінімум 10 000 гривень. Маючи IT, ми маємо дуже складні виробництва. Наприклад, в цьому році ми презентували для українців перший в Україні низькопідлоговий трамвай. До нас приїжджають німці, дивляться і їздять на ньому , і дивуються, як ми могли таке зробити. А як могли? Тому, що ми є мудрі люди, тому, що ми є – місто IT, і на сьогоднішній день ці трамваї починають замовляти за кордоном, з європейських міст. Ну, з українськими містами поки що проблема тому, що він, хоча в 2 рази дешевший, ніж «Siemens» чи «Bombardier», але все рівно має свою ціну.

Дай Бог, якщо Уряд буде давати співфінансування, тому що я собі поставив мету, мені потрібні трамваї, купляти за кордоном дорого, значить треба зробити львівські. Я з декількома підприємствами вів розмови, погодився єдиний «Електрон», і я не знаю, чому вони погодилися, може просто мають дар передбачення - тому що сьогодні директор в захопленні: «Слухай! Ти ж даєш нам можливість, ринок». Вони до кінця року зроблять тролейбус, який зможе фактично до 40 кілометрів їздити без живлення, потім новий автобус, і ціни дешевші, чим в Україні роблять аналоги, і безперечно, чим за кордоном. Тому власне – це є наше майбутнє – науковоємкі технології, екологічно чисті технології, а наша гостинність – ми любимо відпочити і ми любимо приймати гостей – це робочі місця. Ми підходимо збалансовано до розвитку міста. В нас активно розвивається харчова промисловість, активно розвивається легка промисловість, машинобудування тобто жодних перекосів не буде.

А навіщо Галичині Україна? Очевидно, що тут інакші процеси відбуваються. Тут, очевидно, європеїзація вже відбулася, не треба чекати Асоціації, вона вже давно тут відбулася. Ми бачимо абсолютно європейське навколишнє середовище, ми все це бачимо. Ми розуміємо, що так само завтра буде в Тернополі, післязавтра так само буде у Франківську, кордон спільний з Європою, навіщо тоді Україні?

Це можуть говорити люди, які не знають України. От вартує поїхати в Полтаву. Піти в музей-садибу Котляревського, побачити краєзнавчий музей, вартує поїхати в інші наші міста і ти зрозумієш, яка красива наша держава. Для мене – це є цілісний організм. Коли хтось говорить: «Давайте щось від'єднаємо!», то давайте від організму відрубаємо руку чи ногу, то це вже ніколи в житті не буде повноцінний організм. Так, є складно. Коли хтось говорить, що йому важко, я пропоную згадати часи, коли в такому віці були його батьки чи діди, а їм було легше? Чому ми постійно нарікаємо на нашу долю? Ми маємо шанс розвиватись. Так, для цього треба багато працювати. Кожен з нас має бути прикладом – бути добрим батьком, бути добрим керівником, бути добрим товаришем, бути чесним. Десять заповідей Божих – будемо по ним жити, будемо щасливі. Самоорганізація, самодисципліна, самопоміч – мій принцип.

Яким чином Ви думаєте намовити Східноукраїнських керівників чи людей? Як їм це довести? Як їм це показати? Як їх переконати?

Кожна людина, яка починає добру справу, повинна знати, цю добру справу закінчить робити Бог. Я вірю в молодих людей, що вони будуть приходити поступово до влади і будувати цю країну. Коли я йшов працювати на посаду міського голови, моя мета була  наступна – збудувати місто, в якому хочеться жити. Рік назад ми вирішили зініціювати створення партії «Самопоміч», наша мета – збудувати країну, в якій хочеться жити. Я в цій країні народився, я тут буду старіти, і тому я буду це робити. Так, я сьогодні працюю в місті, і тут є роботи надзвичайно багато, і такі люди будуть з'являться в інших містах, які також будуть працювати. Я в це просто фанатично вірю!

Фото: з Facebook Андрія Садового

 


Реклама
Loading...

Социальные сети

Tweet
0

Редакция

Электронная почта:
Телефон: +38 (044) 278-2888, +38 (068) 363-0661
Адрес: г. Киев, ул. Пушкинская, 1-3/5, оф.54
Выходит с ноября 2009 г.
При любом использовании материалов веб-сайта ссылка на Полiт.ua обязательна.
При перепечатке в Интернете обязательна гиперссылка polit.ua.
Все права защищены и охраняются законом.
© Полiт.ua, 2009–2011.