8 апреля 2016, пятница 02:34
RSS Facebook Twitter LiveJournal ВКонтакте
Проекты

Правовий захист. Поради юриста

30 декабря 2013, 09:18
Поделиться →
распечататьраспечатать

 

В програмі "Без кордонів" взяв участь  координатор Центру правової допомоги для учасників мирних протестів  Дмитро Сторожук.


Розмовляв Микола Вересень
 
Перед вами стислий текст розмови. Почути програму "Без кордонів" можна кожного дня о 17.35, на хвилі радіо "Eра.Fm".
 

Ви опікуєтесь цими людьми, яких  скільки всього було затримано і скільки відпущено в результаті цих подій? 
 
Такий центр, як я представляю, він є не один. Тут потрібно зазначити, що вся юридична спільнота відгукнулася на ті проблеми в юриспруденції, які зараз ми спостерігаємо. Я представляю лиш один з тих центрів, які являлись і здійснювали юридичні організації Євромайдану.  Ми вже здійснюємо зараз захист, але до цієї ініціативи долучилися: Юридична спільнота; юристи-волонтери; провідні українські юридичні компанії; просто адвокати, які не можуть байдуже за цим спостерігати, вони телефонують, як до нашого центру, так і до інших об'єднань, які створені,  і пропонують свої послуги щодо захисту громади. 
 
А Ви не читаєте лекції? Зараз така мода на Майдані читати лекції. Я подумав, прочитайте лекцію людям, як їм захищати свої права, що їм робити. Просто, не в сенсі сьогоднішніх подій, а якби правова допомога суспільству. 
 
Ми в соцмережах і на телебаченні, скрізь заявляємо про те, що кожна людина, яку затримали, має право на правову допомогу. 
 
Давайте спочатку! От затримується людина, на що ця людина має право з першої секунди, коли до неї підійшли якісь  міліціянти і люди, які мають право підходити, мабуть, вони мають представитись? Чи ні?
 
Звичайно.
 
Якщо вони не представились? Там дуже багато таких колізій, якщо вони не представились, значить я можу нехтувати. Як тільки я починаю нехтувати, вони кажуть, що це спротив представникам влади, і мені дають там мільярд років в'язниці. От як бути? Я йду по вулиці, підходять люди і кажуть, от ми вас зафіксували вчора, ви били якогось міліціонера, а я вчора був в Луцьку, наприклад, але до мене підходять і не представляючись говорять, як в колишньому Радянському Союзі: «Пройдемтє!», що мені робити? 
 
В даному випадку кожна людина приймає рішення на власний розсуд. Але закон каже, що перед тим, щоб з кимось кудись йти, потрібно спочатку дізнатися, хто до вас звертається і з яких підстав. Плюс, якщо ми звертаємося до букви закону, то в будь-якому випадку, якщо ви були десь помічені, вас хтось зафіксував, як вам кажуть, і в даному випадку у вас повинен бути процесуальний статус.
 
Я підозрюваний, мабуть?
 
Ні. Тоді Вам повинні вручити підозру офіційно – це не просто так, я вас десь бачив, хтось нам про щось сказав…
 
Але кажуть, що на три години можуть просто так затримати. 
 
Ні! Просто так не можуть затримати нікого. Потрібна вмотивована підстава. 
 
І це має бути завжди щось письмове чи як?
 
Дивлячись, яка ситуація, але якщо ми говоримо про масові заходи, і якщо там немає ніяких заворушень, то, звичайно це має бути підстава. Людина, яка до вас підходить, вона має представитися, пред'явити своє посвідчення, повідомити вас про те, які у неї до вас є питання. Якщо ці питання не можна вирішити на місці, то має бути, знову ж таки, вмотивований привід до райвідділу. Що це може бути? Надання пояснень, а надати пояснення можна і не в райвідділку, їх можна отримати безпосередньо на місці, скласти протокол, позвати понятих, і зафіксувати надані всі пояснення. То не є проблемою. Що стосується будь-яких інших пояснень, допит у якості свідка, наприклад, в даному випадку взагалі повинна надсилатися повістка, і закон нам каже, що не менше, ніж за три дні, і про це зараз нам багато приходить дзвінків, кажуть: «Нас викликає Генеральна Прокуратура, щоб я сьогодні прийшов на допит!». На що ми відповідаємо, ну добре, допит то є процесуальна дія, значить вона має бути в рамках відповідного кримінального провадження, яке відкрито. Якщо воно в рамках кримінального провадження, значить має бути офіційна повістка, тоді у вас має бути статус. Якщо вас допитують в якості свідка, мусять повідомити за три дні. В даному випадку кожна людина може прийти самостійно, або скористатися своїм правом на правову допомогу, і прийти разом з адвокатом, то теж є право, і воно не повинно обмежуватися. 
 
З якого моменту адвокат може знаходитися поруч?
 
З самого початку. 
 
Тобто, оце, коли я йду по вулиці, підходять дві людини, і кажуть, от ми вас хочемо запросити, і в нас всі документи є, пішли в райвідділ, а я кажу, що хочу мати адвоката?
 
Мусить бути адвокат. Жодних процесуальних дій не може здійснюватися, якщо людина бажає адвоката, без його участі – це право на правову допомогу. Якщо воно нехтується – це вже є порушення. 
 
От те, що мені розповідають. Існує якась проблема, яка потрапляє до суду, і є сторона, яку звинувачують, і у сторони, яку звинувачують є 25 свідків, що вона була в іншому місці, 25 свідків, що вона – лівша, а не правша, тобто все є, а суддя каже: «А мені це не треба! І це мені не треба, і це мені не треба!». В результаті людина має однобічне звинувачення, і однобічно сідає у в'язницю. Що робити в таких випадках? І Ви знаєте, краще, ніж я, що це не поодинокі випадки, коли нехтується цілою низько свідчень і доказів. 
 
То є проблема сьогодні. Звичайно, ми говоримо зараз про проблему в судочинстві – це загалом щодо судової системи в Україні, тому що основне, на що звертаються судді, і прокурори в тому числі зараз, із прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу – це те, що потрібно, щоб  забезпечувалась змагальність сторін. 
 
Ми зараз говоримо за сторону обвинувачення і сторону захисту. Поки що, нажаль, і судді ставлять на тому акцент, що вони наче забезпечують. Як приклад, перенесли перше судове засідання по одному затриманому, якого зараз вже відпустили, в зв'язку з тим, що не було прокурора і потрібно було забезпечити змагальність сторін, і це засідання було перенесено. Якщо брати взагалі по всій системі, то ми бачимо, що змагальність не забезпечується. Багато доказів і доводів захисту не сприймається, посилаючись на матеріали справи, яку веде слідчий і прокурор.
 
Чому деякі докази не звертаються? Тому, що тут є взаємна відповідальність, коли прокурор підтримує свої обвинувачення в суді, а потім воно спростовується і несе виправдальний вирок, то за це повинен хтось нести відповідальність, тому що з'ясовується, що людину було незаконно ув'язнено або затримано. 
 
В нас же не може бути так, що посадили 30 людей, потім всіх відпустили, навіть не вибачившись, і сказали: «Ну! Ми помилилися!».  Ні! За те має нести відповідальність слідчий, прокурор, на кінець – суддя. Я не можу сказати, що на сьогодні вони того не бояться – це  є, воно присутнє, тому  от такі рішення і виносяться. Вони навіть цього бояться більше, ніж посадити невинну людину. 
 
 
 

Реклама
Loading...

Социальные сети

Tweet
0

Редакция

Электронная почта:
Телефон: +38 (044) 278-2888, +38 (068) 363-0661
Адрес: г. Киев, ул. Пушкинская, 1-3/5, оф.54
Выходит с ноября 2009 г.
При любом использовании материалов веб-сайта ссылка на Полiт.ua обязательна.
При перепечатке в Интернете обязательна гиперссылка polit.ua.
Все права защищены и охраняются законом.
© Полiт.ua, 2009–2011.