17 апреля 2016, воскресенье 08:52
RSS Facebook Twitter LiveJournal ВКонтакте
Проекты

Чарлі

Автор → Остап Дроздов
23 апреля 2014, 10:25
Поделиться →
распечататьраспечатать

З дозволу автора ми публікуємо текст журналіста та телеведучого Остапа Дроздова, що був розміщений на його стіні у Фейсбуці.

 

Ми його назвали Чарлі. В нього зграбне тільце і маленькі оченятка, як гудзички. Чорні-чорні, блискучі й майже без зіниць. У мене іноді закрадається думка, що Чарлі може бачити тільки тіні. Мабуть, це цікаво – розпізнавати людей не фронтально, а за їхніми тінями. Кожна людина відкидає тінь – такий собі штамп на землі. Що характерно – у всіх тінь темна. Світлої чи кольорової тіні не буває. Я завжди схилявся до думки, що в людини порівну закладено Добра і Зла. І це вже справа людини – які риси в собі розвивати, а які притуплювати. 

 
За останні півроку моя країна показала мені дуже багато шляхетних людей. Але ще більше – людей, в яких, крім глистів, живе ще й зло. Дуже багато серед нас злих, мілких, приземлених людей. Які не хочуть бути вільними. Або не вміють. Або занадто ліниві стати вершителями своєї долі. Або привчені мати царя в голові. І чекати, коли він перетне кордон і дасть миску з похльобкою. Миска в нашому випадку триколірна.
 
Чарлі – голуб. Повертаючись додому, побачив його у дворі. Він лежав на холодному бетоні і повзав по ньому, не маючи змоги злетіти. Важке і дуже поширене видовище – коли плазують ті, що природжені літати. Я підійшов ближче і побачив, що в нього травмовані обидві лапки. Все, що він міг, - плазувати на пузі. До мозолів, до крові. 
 
Зовні Чарлі здоровий і повноцінний, має апетит і волю до життя. А от літати і пересуватися – не може. А значить - жити він не може. Хіба що як курка – у великому тазіку клювати рис і трагічними очима вдивлятися в вікно. Інвалід. 
 
Однак Чарлі – герой. Бо все одно двома розправленими крильми упирається в боки тазіка і намагається випорхнути назовні. Перші два дні йому це ніяк не вдавалося. А на третій день він здійснив прорив. Вилетів із тазіка на підлогу і гордо поплазував у напрямку сонячого світла. Вперся голівкою об стіну і умиротворено стих, приймаючи сонячні ванни. Чарлі – це жива алегорія на людей, які мають ціль, однак здійснити її не можуть. Тому що кимось покалічені. Але він принаймні прагне до свободи. Не те, що деякі мої співвітчизники.
 
Вчора ми попрощалися з Чарлі. Сусідка з дому навпроти забрала його до ветеринара, який за містом має голуб’ятник. Там його вилікують, і він зможе доживати віку поряд зі своїми співродичами. Ми його врятували від смерті, забравши до хати. Але ми не можемо перетворити гордого, свободолюбивого Чарлі в курку.
 
Я з жахом дивлюся на деяких моїх співвітчизників, які добровільно прагнуть бути курми, жити в тазіку і приречено клювати рис. І навіть не заглядати в вікно, де світить вільне небо. Може так статися, що Чарлі ніколи не зможе літати. Але він точно ніколи не буде плазувати. 
 
І до чого тут політика?
 
 

Реклама
Loading...

Социальные сети

Tweet
0

Редакция

Электронная почта:
Телефон: +38 (044) 278-2888, +38 (068) 363-0661
Адрес: г. Киев, ул. Пушкинская, 1-3/5, оф.54
Выходит с ноября 2009 г.
При любом использовании материалов веб-сайта ссылка на Полiт.ua обязательна.
При перепечатке в Интернете обязательна гиперссылка polit.ua.
Все права защищены и охраняются законом.
© Полiт.ua, 2009–2011.