30 мая 2016, понедельник 21:29
RSS Facebook Twitter LiveJournal ВКонтакте
Проекты

Мистецтво і архітектура на суспільному мовнику

19 апреля 2015, 17:24
Поделиться →
распечататьраспечатать

Про канал «Культура» чули неодноразово. Його створення прогнозується на базі «Першого національного» у складі великої корпорації громадського мовника. А щодо політики і висвітлення контенту на ньому – уявлення особливого немає. Хоча саме контент останнього викликає зацікавленість і може стати прецедентом на українському медіа-просторі. 

 
Канал «Культура» очима ГО «Конгрес активістів культури»
 
Зміни, що відбуваються в Україні, вимагають не просто перегляду культурних орієнтирів, а їх переосмислення і переходу з пострадянського на європейське мислення. Однозначно, саме культура впливає на соціальні і інтеграційні процеси в державі. Такими змінами стали події «Євромайдану», що консолідували активних громадян, митців, засновників громадської організації «Конгресу активістів культури»
 
У своєму маніфесті конгресмени визначили позиції у сфері культури. А саме: сприяння активізму, спрямованого на затвердження прав на творчу самоідентифікацію, свободу культурних ініціатив окремих людей та спільнот, спираючись на гуманістичну традицію багатонаціонального українського народу, з розширенням горизонтів налаштованих на співпрацю з іншими країнами і дотриманням загальноєвропейських норм і цінностей.
 
Засновники Конгресу, акцентуючи свою увагу на актуальних медіа, доводять, що вони могли б бути ідеальним інструментом розповсюдження досвіду соціального активізму і формування нової сучасної української культури. А канал «Культура» став би місцем для організації мультидисциплінарних і міжсекторальних проектів, які забезпечили б нову якість позитивних змін культурної парадигми у нашій державі.
 
У намаганні знайти правильний курс організації суспільного мовника, що сповідував би культуру, запитали думку стосовно цього у Голови Ради ГО «Конгрес активістів культури» – Олени Правило
 
 
– Олено, чим займаються сьогодні конгресмени в культурній царині?
 
 
– «Конгрес активістів культури» нині збирає ініціативи в українському культурному полі, які сприяють змінам у міських громадах, впливають на більшу комунікацію регіонів України між собою та зі світом у цілому. Ідеї і проекти, які народжуються у нашій країні, насправді у багатьох випадках є унікальними і такими, що можуть показувати сучасну Україну у світі. Наразі саме мережа активістів виконує роль комунікаційного каналу, що сприяє народженню нових ідей і обміну ресурсами для реалізації найсміливіших рішень.
 
–Як бачите розкриття української культури на телебаченні і якими методами? 
 
Сучасними проблемами культурної царини є брак сталого професійного менеджменту, застарілість освіти і відсутність умов для інновацій. На мою думку, українцям не вистачає культурного продукту, який був би цікавим як в Україні, так і закордоном. Водночас, ми обмежені в можливостях підтримувати нове експериментальне поле. Тому саме канал «Культура» міг би стати експериментальним полем у вираженні і розкритті свого потенціалу та творчості митцям з усієї держави».
 
На Вашу думку, який вплив мають медіа на розвиток культури в Україні?
 
Нам потрібно переглянути в цілому відношення до медіа, бо вони і є тими, що формують ціннісний рівень суспільства. Завдяки медіа у глядача виникають нові стереотипи і способи мислення. Бажано перейти від страху та споживацтва до впевненості в собі і своїй ідентичності. Медіа повинні сприяти самоосвіті через промоцію успішних українських кейсів у царині культури та розвитку критичного мислення.
 
–Чим саме має бути канал «Культура» для українських митців?
 
Канал «Культура» в ідеалі має слугувати комунікаційним майданчиком: між культурними менеджерами та митцями з аудиторією. Також сприяти пошуку нових ідей і рішень та співпраці культури з будь-якими іншими галузями і напрямками у розвитку суспільства. Загалом, мені сподобалось зауваження одного із керівників культурних фондів закордоном, який сказав, що «Піраміда Маслоу» зробила медвежу послугу культурі. Адже за нею вона розуміється як верхня, важкодосяжна потреба людини для вже самореалізації. Хоча, насправді, культура – це геть не про події, на кшталт вистав і виставок, – це те, як ми живемо, працюємо, спілкуємось, це все, що оточує нас і як ми з цим взаємодіємо. Тому суспільний мовник – канал «Культура», мав би сприяти розвитку критичного мислення, сприйняття різних культур, креативності і багатьом іншим особистісним та соціальним характеристикам».
 
–Якби «Конгрес активістів культури» долучився до створення програми на каналі «Культура», то яка саме це була б програма?
 
Думаю це була б насичена програма з дискурсом. Ми б робили мультидисципілнарний проект з залученням громадян і польовими дослідженнями. Для нас актуальні теми урбанізму з його публічним простором і розвитком міст, цікаві креативні індустрії і їх можливості для реалізації стабільної моделі самофінансування ініціатив теперішніх активістів. Ми завжди шукаємо тих, хто робить проекти краще і винахідливіше – в цьому і є потенціал для подальшого розвитку. Адже, «Конгрес» – це модуль, який за потреби може бути включений у різні проекти. Конгресмени мають контакти, ширше розуміння ситуації, можуть сприяти розвитку і втіленню проектів за рахунок залучення різних фахівців і зацікавлених активістів.
 
–Які види мистецтва мають бути представлені на каналі «Культура» повсякчас?
 
Нам потрібно знайти майданчики, де культура в теперішньому її розумінні починає перетинатись з іншими галузями. Цьому може посприяти висвітлення теми креативних індустрій, що включають у себе культурні індустрії, але самі працюють в ширшому значенні. У них основним при виробництві є творчість і інтелектуальний капітал, а кінцевим продуктом – матеріальні товари і нематеріальні інтелектуальні цінності чи художні послуги. До них відносяться: реклама, архітектура, художній і антикварний ринок, ремесла, дизайн, мода, виробництво кіно і відеопродукції, програмування, в том числі створення розважальних та інтерактивних програм, комп’ютерних іграшок, музика, видавнича справа, теле-, радіо- та інтернет- трансляції.
 
 
Про архітектуру на суспільному мовнику
 
З європейського досвіду споглядаємо, що політика каналу «Культура» в контексті висвітлення архітектури провадиться двома шляхами, направленими виключно на просвітництво – покази передач, що ознайомлювали б аудиторію зі світовим і вітчизняним архітектурним доробком;
 
- соціально-спрямовані – розкриття проблем, пов’язаних із недотриманням сучасних стандартів у проектуванні, з несанкціонованою забудовою, розкриттям і обговоренням потреб зведення нових необхідних для зростання рівня життєдіяльності населення будівель і споруд, на кшталт рекреаційних, оздоровчих, спортивних, навчальних та інших комплексів у виділених для цього місцях, при постійному веденні діалогу з аудиторією;
- платформа для промоції – передачі, які знайомлять глядачів з роботами сучасних архітекторів – збудованими, чи такими, що планується запроектувати і з ними самими.
 
 
 
У свою чергу, контент просвітницьких програм про архітектуру направлений на аналізування як історичних прикладів архітектури різних стилів, з проведенням паралелей, так і сучасних вітчизняних і зарубіжних, запроектованих з використанням новітніх технологій – того, до чого нам необхідно прагнути.
 
Соціальні програми про архітектуру мають розкривати увесь спектр проблем, нерозривно пов’язаних із недотриманням сучасних стандартів у проектуванні, на кшталт недоступністі архітектурного середовища для всіх, всюди і повсякчас; неорганізованості середовища шкіл, інтернатів, тощо, для забезпечення права на отримання інклюзивної освіти усім категоріям населення чи співучасть громади у боротьбі з несанкціонованою забудовою тощо. І в той же час – підіймати питання, пов’язані з необхідністю ревіталізації, реконструкції існуючої забудови. Наприклад, житлового фонду 60 – 80-х рр., прибудинкових просторів, тощо чи зведенням нових важливих для розвитку міст інфраструктурних об’єктів.
 
Програми, як платформа для промоцій проектів, не тільки провідних архітекторів, а й маловідомих, мають надавати можливість для представлення їхньої творчості і у той же час – місце для діалогу між ними та глядачами.
 
 
Бачення архітекторами програми про архітектуру на суспільному мовнику
 
По якому шляху підуть творці каналу «Культура», чи буде взагалі і як розглянута у ньому «архітектура», поки рано передрікати. Але цікавим є те, як бачать її висвітлення сучасні українські архітектори різних поколінь.
 
Завідуючий кафедрою архітектурного проектування цивільних будівель і споруд КНУБіА,  доктор архітектури, професор В. В. Куцевич вважає, що архітектура на такому каналі має висвітлюватись максимально консервативно, з показом освітніх фільмів, інтерв’ю сучасних як корифеїв, так і молодих зодчих, що працюють у різних стилях.
 
Кандидат архітектури Л. М. Бармашина вважає, що в одній з програм про архітектуру має висвітлюватись поняття «Універсального дизайну» – доступності як до об’єктів, так і архітектурного середовища загалом. Саме програми такого плану змінюватимуть ментальність українців і їхнє ставлення до маломобільних груп населення. 
 
 
Молоді ж архітекторі більш динамічно підходять до згаданого питання.
 
 
 
 
Дмитро Аранчій – архітектор, засновник «Dmytro Aranchii Architects», вважає, що було б резонним виділення на каналі «Культура» двох годин ефіру архітектурі. 
 
На запитання: «Яким Ви вбачає контент програм про архітектуру на суспільному мовнику?»
 
відповідає: 
 
«Викривати незаконні забудови впринципі є кому і на інших каналах українського телебачення. В програмі про архітектуру скоріше я бачу просвітницьку складову. Необхідно знайомити глядачів з найкращими здобутками світової і вітчизняної архітектури – в пропорції від 60 / 40 до 90 / 10. Потрібно це робити для того, щоб підняти культурний рівень суспільства в плані архітектурної обізнаності. Тоді і соціальний запит на архітектуру буде, і не буде крайнощів – від «не можна споруджувати новобудови в історичних зонах»,  до «дизайну заради дизайну».
 
Дуже важливо розповідати не лише віддалено, але й брати безпосередні інтерв’ю і у зарубіжних, і у вітчизняних архітекторів, причому ретельно ставитись до підбору кандидатів. Висвітлювати необхідно в українських реаліях різні теми – від містобудування до дизайну, від енергоефективної архітектури до обчислювальної. Точок зору може бути багато. Головний критерій – це якість.
 
Щодо архітектурних реаліті-шоу у мене впевненості немає. Це безперечно підіймає рейтинги, але навряд чи – культуру. Просвітництва у передачах типу «Квартирне питання» мало. Це швидше на тему «Як зробити ремонт». А ремонт і культура – речі далекі. Головна мета цих програм спрямована не на розвиток суспільства у культурному плані, а на збір аудиторії у телеекранів з розважальною метою, заробляючи від переглядів на рекламі. Про архітектуру, як мистецтво, там взагалі не йдеться.
 
Натомість можна напружитись і створити передачі, як це робить «BBC». Зокрема документальний серіал «How We Buil Britain», де дуже цікаво розказується історія архітектури Великобританії із самих ранніх часів. Інтерв’ю з архітекторами гарно представлені на «ArchDaily», де вони відповідають протягом 10 хвилин на однакові запитання.
 
Ну, і необхідно ж підвищувати культурний рівень в українському суспільстві,  в першу чергу, вивченням англійської мови. Зокрема, у деяких країнах показують фільми та передачі англійською з субтитрами. Таким чином, мотивуючи людей до вивчення англійської та можливості черпати інформацію з першоджерела, не страждаючи пошуком того, що перекладено на українську чи російську».
 
У сподіванні на формування каналу «Культура» залишається вірити, що на ньому буде представлено якомога більше креативних індустрій і  архітектура у тому числі. Причому, вони будуть подані у різних ракурсах – просвітницькому, такому, де буде місце програмам з соціальним висвітленням проблем галузі, нових сенсів і, водночас, – місцем для розкриття проектів молодих талантів.
Наостанок можна припустити, що програма про архітектуру і українську, в тому числі, могла б бути цікавою за рахунок різноплановості, різноформатності викладення матеріалу:
 
1) аналіз існуючих історичних прикладів архітектури певних стилів з проведенням паралелей – а що зроблено схожого в Україні;
2) аналіз існуючих сучасних прикладів світової, вітчизняної архітектури з детальним показом найновітніших технологій, застосованих у її створенні та інтерв’ю з розробниками проектів;
3) аналіз поетапної розробки створення архітектурного продукту, як це провадять різні проектувальники, з метою збагаченням досвідом українських спеціалістів;
4) аналіз передових комп’ютерних програм і технологій будівництва, що стають засобами у створенні сучасної архітектури і інтерв’ю з експертами;
5) аналіз нагальних проблем сучасної архітектури в Україні та проведення паралелей щодо їх вирішення у світі.
 
У пошуках просвітництва – чекаємо на зміни.


Реклама
Loading...

Социальные сети

Tweet
0

Редакция

Электронная почта:
Телефон: +38 (044) 278-2888, +38 (068) 363-0661
Адрес: г. Киев, ул. Пушкинская, 1-3/5, оф.54
Выходит с ноября 2009 г.
При любом использовании материалов веб-сайта ссылка на Полiт.ua обязательна.
При перепечатке в Интернете обязательна гиперссылка polit.ua.
Все права защищены и охраняются законом.
© Полiт.ua, 2009–2011.