Телефоны для связи:
(044) 256-56-56
(068) 356-56-56
» » Есть ли у Украины достаточный ресурс для энергонезависимости?

Есть ли у Украины достаточный ресурс для энергонезависимости?

26 ноябрь 2018, Понедельник
62
0
Есть ли у Украины достаточный ресурс для энергонезависимости?Мы публикуем полный текст пресс-конференции руководства "Группы компаний Надра", посвященной перспективам энергонезависимости Украины. Мероприятие состоялось 1 ноября 2011 г. в рамках международной выставки "Нефть и газ - 2011".

Галина Любчич: Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні перед вами сидять керівники „Групи компаній Надра”, які представляють собою професійний пул геологів. Ми вирішили сьогодні вийти на пряму розмову зі ЗМІ. Чому? Зараз обговорюються альтернативні енергоносії для України і в цьому хорі голосів не чути професійну думку геологів. Ми хотіли би, щоб пересічні громадяни могли б складати повноцінне враження про це питання. Тому сьогодні в вас є така можливість поговорити з людьми, які стоять на початку, на витоку всіх цих розмов. Є в Україні альтернативні енергоносії чи їх немає? Є ці поклади чи ні? Є таке видобування ефективним чи ні? Є багато думок і до цього хору голосів докладають свої враження екологи, але давайте почнемо з самого початку. Якщо поклади є, то є про що говорити, якщо покладів нема – говорити нема про що. Зараз ми з вами можемо це з’ясувати.

Оскільки засновник і керівник нашої компанії Загоронюк Павло Олексійович сьогодні говорити голосно і гарно не може, то я попрошу Херіберта Ленхарта, генерального директора ТОВ "Інтегровані нафтогазові технології Надра" розповісти коротко про нашу компанію. Поряд з головою ради директорів Групи компаній Надра, Павлом Олексійовичем, – заступник генерального директора „Інтегровані Нафтогазові технології Надра” Іван Петрович Гафич, далі - заступник генерального директора „Центра обробки даних Надра” Лісний Георгій Дмитрович, і генеральний директор підприємства „Бурова компанія Надра” Лелик Богдан Іванович.

Хериберт Ленхарт, генеральний директор ТОВ "Інтегровані нафтогазові технології Надра”: Дамы и господа, я приветствую вас от имени группы компаний „Надра. Сегодняшнее мероприятие проходит в рамках выставки „Нефть и газ - 2011” и празднования 20-летия нашей компании. На протяжении этих двадцати лет мы от маленькой научно-исследовательской компании выросли в самую большую частную сервисную компанию в Украине в нефтегазовой отрасли. Есть о чем рассказать. Когда группа ученых геологов собралась в 1991-м году, они даже подумать не могли, что у них через 20 лет будет такая развитая компания. Наши успехи основаны, прежде всего, на применении современных технологий в разведке и разработке месторождения нефти и газа и нетрадиционных источников углеводорода. 
Сегодня группа компаний „Надра” представляет собой холдинг из десяти компаний, сервисных и производственных, и более чем 1500 рабочих, одна треть из которых специалисты в области геологии, геофизики. Что инженеры, что техники – это наша гордость, это база для дальнейших успехов компании. 
Мы предоставляем полный спектр услуг, геофизических работ, от изучения территории через геолого-разведывательные работы, проектирование и разработку месторождений нефтегаза. Наши основные услуги – это сервисные интегрированные услуги в нефтегазовой отрасли, консалтинг, геофизические исследования, такие как сейсморазведка, магнитометрия, гравиметрия, электроразведка и другие. Кроме этого мы выполняем полный комплекс услуг геофизических исследований скважин, в том числе в открытом и закрытом стволах, контроль над техническим состоянием скважин. 
Наконец, мы являемся самым большим в Украине и в бывшем Советском Союзе производителем геофизического оборудования для исследования скважин. 90% этой продукции вывозится в страны СНГ. Оборудование производит завод „Геофизприлад”, который был основан в 1945 году и являлся основным поставщиком геофизического оборудования в бывшем Советском Союзе. Сегодня завод работает над новыми разработками с применением цифровых технологий. И мы надеемся, в скорейшем времени у нас будут такие цифровые сборки приборов, которые нам дадут возможность расширить рынок и на дальнее зарубежье. На заводе в Ровно (раньше он назывался „Геотехника”, сейчас завод геологоразведочного оборудования „Надра”) выпускаются приборы для комплектации скважин различного вида применения и изготовления. 
Чего „Надра” в будущем хочет достичь? Мы про себя иногда говорим так, что мы маленькое украинское чудо, и наша цель – развиваться так быстро, чтобы стать передовой сервисной компанией, которая может предоставить услуги не только здесь, в Украине, но и в странах дальнего зарубежья. В этом направлении активно расширяться. Я бы хотел поблагодарить вас всех за присутствие на этой конференции и хочу сказать, что эта конференция имеет цель, представить вам наши технологии, которые применяем в работе. Вопросы?
Юлия Каденко, „Політ.ua”: Ваша компания, в общем-то, ровесница украинской независимости, и вы, как специалисты в области геологии и, соответственно, разведки недр, можете ответить нам на вопрос, который, пожалуй, волнует все население страны. Есть ли у Украины ресурс для того, чтобы не пользоваться привозным газом? 

Іван Петрович Гафич, заступник генерального директора ТОВ „Інтегровані нафтогазові технології Надра”: Якщо говорити коротко, то газ нам потрібно купувати, якщо не у Росії, то у когось іншого. Ми можемо нарощувати видобуток власного газу, зменшуючи цим енергетичну залежність країни від імпортного газу і нафти у тому числі. 
Якщо говорити більш детально про запаси та ресурси, традиційний ресурсний потенціал України оцінюється до 9 трильйонів тонн умовного палива, із них близько 7 трильйонів – це газ, біля 2 трильйонів – це нафта. І якщо подивитись де вони розташовані на території України, то близько третьої  частини з них – це шельф Чорного та Азовського  морів. Чому він дуже цікавить сьогодні і зарубіжних інвесторів, і НАК „Нафтогаз”? Тому що ця територія, на відміну від наших Східного і Західного нафтогазових видобувних регіонів не освоєна. Її освоєнно лише на 5%. 
Окрім того, за ресурсами метану вугільних пластів, ми займаємо 4 місце в світі і так само одне с перших місць у світі за запасами сланцевого газу, тобто потенціал є для нас великий. Можливо, колись через десять чи більше років, коли індустрія вийдуте на промисловий видобуток сланцевого газу, Україна стане енергетично незалежною. Але до цього періоду треба освоювати те, що ми маємо, це традиційні поклади нафти і газу. Є ще достатній потенціал. Потрібні інвестиції. Потрібні нові технології, чим і займається «Надра». Я думаю, що разом ми цього досягнемо. Дякую.
Каденко: Спасибо. Не меньше 10 лет ждать пока появится ресурс для добычи, если я правильно поняла. Второй вопрос касательно ваших сотрудников. Господин Хериберт сказал, что одна треть ваших сотрудников - профессиональные геологи. Однако, сейчас в науке и других областях наблюдается большая недостача кадров, их депрофессионализация. Затронула ли эта проблема геологию?
Гафич: Це  дуже важливе питання для нас. Сьогодні дефіцит професіоналів в будь-яких галузях, у тому числі і у геології. 
Що зробив концерн „Надра” для поліпшення ситуації? «Кадри вирішують все» і ми це прекрасно розуміємо. Компанія думає про сьогоднішній день і про своє майбутнє. Говорячи про сьогодні, ці спеціалісти, які сидять по цю сторону столу та багато інших – це не тільк кияни, це люди, яких компанія знайшла і запросила на роботу, забезпечила житлом, нормальними умовами праці і це те ядро, яке тримає бізнес. В нас дуже багато молодих співробітників, тому що „Група компаній Надра” підтримує навчальні програми в Київському національному університеті, Івано-франківському інституті нафти і газу, Київському розвідувальному технікумі. Є іменні стипендії „Групи компаній Надра”, ми підтримуємо талановиту молодь, забираємо їх на роботу, вчимо і виводимо в професіонали. Окрім того, розуміючи складність питання про навчання, особливо, новим західним технологіям, «Група компаній Надра» заснувала вищий навчальний заклад, Інститут ім. Тутковського, для підвищення кваліфікації спеціалістів галузі, фахівців групи, і в тому числі реалізує доброчинні програми для українських геологів. Інститут веде підготовку за спеціальностями „Геологія та видобуток корисних копалин”.
Любчич: Генеральный директор Института им. Тутковского присутствует сегодня на этой выставке, и, если будет интересно, можно взять комментарии и у нее.  Анна Ливенцева. Есть еще вопросы? Прошу.
Вера Холмогорова, „Політ.ua”: Я бы хотела вернуться к вопросам сланцевого газа. Часть приходится слышать мнения, что добыча его может быть выгодна экономически, но неизбежны экологические трудности. Экологи бьют тревогу. Действительно ли ситуация такова?

Богдан Іванович Лелик, генеральний директор ТОВ „Бурова компанія Надра”: Відносно екологічних проблем при вивченні і видобутку так званого сланцевого газу можна однозначно сказати, що ці роботи не аматорські, їх проводять професіонали. Для того щоб провести буріння свердловини на відповідну глибину, складається проект з забезпеченням всіх вимог екологічної безпеки. Свердловини обсаджуються, буряться як вертикальні стовбури, так і горизонтальні. Специфіка видобутку сланцевого газу така, що закінчення свердловини проходить   горизонтально направленим стволом, де проводяться гідророзриви і верхня частина свердловини до похилого спрямованого ствола – це частина обсаджена стальними трубами, які цементуються, і відповідно іде ізоляція водоносних горизонтів, які використовуються у тому числі для пиття. Ця проблема вивчення сланцевого газу не є більш небезпечною, ніж перевезення цистернами аміаку і паливно-мастильних матеріалів залізницею держави. Дякую.
Із залу: Почему тогда Франция отказалась от горизонтального бурения?
Лелик: Справа в тому, що мова йде про американський підхід, як в басейнах Барнетт, Марцеллус та інших, де не такі густо заселені території, як у Франції і в Україні. До всього цього потрібно підходити виважено, з розумом. І для цього буряться багато горизонтальних стволів із одного вертикального стовбура -  їх буває до 20 відхилень, відгалужень, для того, щоб не займати велику частину земної поверхні, наносити найменшу шкоду природі. 
Гафич: Я хотів додати щодо Франції, оскільки питання було конкретне. Екологія сланцевих проектів – це дійсно складне питання. Зрозуміло, що їх перша складова, це необхідність буріння тисячі свердловин. Свердловини, - це бурові розчини, хімія і все, що зв’язано з цим. Є відповідно регулюючі документи, але так чи інакше є вплив реальний і відчутний. Він набагато більший чим вплив при розробці традиційних покладів нафти і газу. Але є інша проблема, пов’язана з тим, що в кожній свердловині проводиться десятки розривів пласта. Кожен такий розрив  - сотні кубічних метрів хімічних регентів на водній основі, якими розривають пласт. Це тисячі кубічних метрів води на одну свердловину, яку потрібно десь взяти, помпувати в пласт, і пізніше її утилізувати і це надзвичайно складне питання. Франція, підземні водоносні басейни – це основне джерело води для великої частини жителів міст Франції, що характерно і для Європи в цілому. Саме тому Франція проти видобутку сланцевого газу.

Артем Захарченко, „Інвест-газета”: Я хочу уточнити трошки пізніше прийшов, можливо не почув. Я так розумію, ваша компанія має досвід горизонтального буріння, проведення гідророзривів. Як ви опановували власне цю технологію, бо вона ж раніше не застосовувалась. Як навчалися, провели якусь практику на якихось об’єктах? Дякую.
Гафич: Стосовно горизонтального буріння, Україна тільки на початку цього шляху. Ми працюємо в цьому напрямку. В основному буряться експлуатаційні свердловини в тому числі на шельфі Чорного моря для видобутку газу. Компанія безпосередньо не займається горизонтальним бурінням і гідророзривом пласта. Ми здійснюємо інформаційний супровід цього процесу, всі дослідження свердловини, контроль результатів цієї роботи, тобто ту саму головну частину, без якої технічна сторона, розрив, не може бути зроблений якісно.
Ленхард: Компания „Надра” является локальным партнером Halliburton - американской компании, одной из лидеров внедрения этой технологии. Эти технологии были разработаны как  для освоения метана пластов в США, а потом уже в применении добычи газа, сланцевого газа и так называемого «тайдгаза» в плотных породах. Наше сотрудничество с компанией Halliburton базируется именно на том, что эти технологии, которыми владеют и уже проводят на протяжении десятков лет в Америке и без видимых плохих результатов для экологии, так сказать. 
Но полемика об этом идет везде, и в Штатах тоже, а сейчас как основная тема появилась в Европе. Проводятся конференции, обмен специалистов опытом, показывают новые технологии и показывают, как это все делается и на что нужно обратить внимание. Поэтому, когда говорим о Европе, Польша ушла дальше всех по этому вопросу и там уже выдано более 70-ти рецензий именно на сланцевый газ, пробурено десятки скважин. И результаты пока не дают надежд, что там действительно будет производственная выработка также удачна, как и в Штатах, но время покажет. А этот бассейн, который в Польше и задел Украину, Западную Украину, это и есть та часть Украины, которая действительно может стать  предметом дальнейшей разработки таких месторождений. Спасибо.
Захарченко: Можна ще одне маленьке уточнення, щодо партнерства з Halliburton, Наскільки нам відомо, „Нафтогаз” зараз залучив Halliburton для консалтингових послуг з буріння свердловин Чорного моря. А вас будуть якось до цього проекту залучати?
Гафич: Так, ми і Halliburton уклали договір про співпрацю, в якому домовились про розподіл робіт.  „Група компаній Надра”  - виконавець робіт у свердловинах, в тому числі у горизонтальних свердловинах на шельфі Чорного і Азовського морів. Ми відповідаємо за територію стовбуру цих свердловин, промислово-геофізичні дослідження і роботи у свердловинах.
Любчич: Я попрошу Георгія Дмитровича Лісного, заступника генерального директора "Центру обробки даних Надра" сказати декілька слів для тих видань, які не є спеціальними, тобто як проходить розвідка, щоб не було враження, що приходять  якісь люди, копають якісь ями і що далі? Я думаю, що більшість людей, які розмовляють на цю тему, просто не знають про це. Декілька слів про технологію розвідки.

Лісний Георгій Дмитрович, заступник генерального директора ПрАТ „Центр обробки даних Надра”: Я хочу сказати, що Україна – це найбільш складний регіон для розвідки, і так було досить давно. Це фактично полігон, де відпрацьовувалися нові технології розвідки ще за часів Радянського Союзу, тому що тут поклади вуглеводнів знаходяться на великих глибинах і дуже розвинена інфраструктура, сільське господарство, комунікації, трубопроводи тощо. Тому, коли ми прийшли на цей ринок, то перед нами постала складна задача: як обійти всі ці проблеми, як досягти екологічної безпеки розвідки. І ми почали вирішувати це, тим більше, що ми починали з площинної, так званої 3Д сейсморозвідки,  і вважалося, що вона взагалі приносить шкоду екології, але насправді в нашому виконанні виявилось, що вона не тільки безпечна, але й вона дешевше, ніж виконувати сейсморозвідку 2Д за щільною мережею спостережень. Виконується це таким чином: в поле виїжджають сейсмічні партії, а у нас декілька сейсмічних партій на сьогоднішній день, які розставляють спеціальні датчики, які приймаються пружні коливання. Проблема звичайно не в установці датчиків, бо це відбувається без всякої шкоди для екології, а у збудженні коливань. Раніше ці збудження виконувались за рахунок вибухових джерел, і хоча вони були у свердловинах на глибині 30-50 метрів, то все одно це було не дуже добре, тому сьогодні ми працюємо переважно з вібраційними джерелами, які випромінюють сейсмічні хвилі на великі глибини – до 15 кілометрів, але звичайно ми досліджуємо надра приблизно до глибин 10 кілометрів. 
Щодо сланцевого газу і щодо нетипових типів пасток вуглеводнів, які дуже популярні, і окремим серед них є сланцевий газ. Це питання не стосується великих глибин, тому що ці поклади, як правило, знаходяться на невеликій глибині. Потім після зйомки в полі ця інформація, обсяги якої дуже великі (щодня надходять близько 50 гігабайт інформації), потрапляє до обчислювального центру, де вона проходить три стадії обробки, коли незрозумілі сейсмічні записи перетворюються на візуальну картинку, яка показує зріз надр, але не в графічному, а в сейсмічному діапазоні, тому що зондування надр виконуються сейсмічними хвилями. Після цього сейсмічний куб потрапляє в інтерпретацію, набуває геологічного змісту, на нього наносяться відбиваючі границі, тектонічні розломи. Потім створюється кінцевий результат – модель резервуару вуглеводнів, вона вже призначена безпосередньо для буріння, вона має як геометричні характеристики, так і фільтраційно-ємнісні властивості, тобто вона містить основну характеристику резервуару щодо наявності вуглеводнів, пористості, піщаності, проникності, нафтогазової насиченості, і таким чином можна робити вже попередні висновки щодо кількості нафти та газу в цьому резервуарі. Далі вже відбувається буріння, воно може бути як розвідувальне, так і експлуатаційне, є різні варіанти підходу до цієї проблеми. Ось приблизно таким чином виглядають етапи розвідувального процесу. Як ви бачите, шкоди для екології тут ніякої немає, а є тільки детальне вивчення підземних надр. 
Дякую за увагу.

Із залу: Я бы хотела вернуться к сланцевому газу. Сейчас обсуждается то, что в конце года будет выставлено на разработку площади Западной Украины. Как бы вы оценили с точки зрения нагрузки на водный бассейн и с точки зрения движения грунтов? Поскольку есть такое мнение, что если в Карпатах проводить обильные гидроразрывы пластов, то это может в значительной мере повлиять на движения грунта. И второй вопрос, какие нефтегазовые месторождения остались в портфеле компании сейчас?
Гафич: Пошуки нетрадиційних джерел вуглеводнів – це не зовсім нове питання для України. Мабуть геологи, які сидять у залі, знають, на територіях перспективних, зокрема для пошуку газу ущільнених пластів були пробурені десятки свердловин. Україну це завжди цікавило. Це дійсно цікаві об’єкти, де не на дуже великих глибинах, до 4 кілометрів, можна зустріти високі пластові тиски, зони тріщинуватості порід,  котрі дозволяють надіятися, що проекти сланцевого газу, які можуть бути реалізованими стануть успішними. 
Питання щодо ґрунтів, екології. Я не думаю, що питання екології ґрунтів є головною проблемою в даному регіоні. Це загальні проблема екологічного впливу пошуково-розвідувального буріння і освоєння запасів вуглеводнів.  І як уже наголошувалось, з розробкою покладів сланцевого газу пов’язана проблема використання і утилізації водних ресурсів.
Стосовно другого питання, то більшість родовищ газу, які сьогодні в Україні відкривають, це робота нашої компанії. Наша компанія – це головний партнер НАК "Нафтогаз України". Нашими замовниками є більшість провідних підприємств, приватних та молодих видобувальних  компаній, які працюють в Україні. В тому числі ми розуміємо, що розвиток галузі за новими проектами, за нетрадиційними джерелами і сьогодні готуємося виконувати такого роду проекти, проводити ці роботи на рівні консалтингу, оцінок перспектив, пошуку найбільш цікавих ділянок. Разом з цим ми створюємо компанію, яка оснащується обладнанням за кращими світовими стандартами, ми сьогодні закупляємо програмне забезпечення і готуємо спеціалістів, для того щоб брати участь у розвитку нових проектів. 

Із залу: За последние три года объемы разведочного стажа и сланцевого бурения очень упали в Украине. Многие компании умерили объемы работ. За счет чего у вас стабильный портфель? 
Гафич: Стосовно обсягів буріння - це не зовсім так. Головний гравець на нафтогазовому ринку нашої держави – Нафтогаз України і його видобувні компанії, не знизили обсяги пошуково-розвідувального буріння, в тому числі обсяги сейсмічних досліджень, які виконує наша компанія з метою виявлення нових перспективних об’єктів і їх розвідки. Окрім того, сьогодні дуже пожвавився ринок іноземних і вітчизняних приватних видобувних компаній. В нашій компанії це дуже вагома складова. Ми ексклюзивний виконавець досліджень і робіт у свердловинах Чорноморнафтогазу. Наші партнери такі відомі компанії, як Полтавська нафтова компанія, і Regal Petroleum, Кубгаз і Cadogan, шахта ім. Засядько і інші.
Обсудить
Добавить комментарий
Комментарии (0)