Телефоны для связи:
(044) 256-56-56
(068) 356-56-56
» » Особливості виконання судових рішень під час воєнного стану

Особливості виконання судових рішень під час воєнного стану

10 июнь 2022, Пятница
253
0

Особливості виконання судових рішень під час воєнного стануЗа три місяці війни в Україні було прийнято два основні важливі законодавчі акти, які змінили процедуру виконавчого провадження. Зокрема, йдеться про Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"» від 15.03.2022 № 2129-IX та проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» № 7317 від 26.04.2022, який був прийнятий Парламентом України 12.05.2022 та переданий на підпис Президенту України Станом на дату підготовки цієї статті повний текст згаданого Закону не було опубліковано, тому за основу взято текст Законопроєкту № 7317 від 26.04.2022.

Ці законодавчі новели:

- є сприятливими для боржників, ставлять їх у відносно вигідне становище по відношенню до стягувачів;

- звужують можливості виконавців відносно стягнення заборгованості з певної категорії боржників, тим самим дещо обмежуючи права стягувачів;

- унеможливлюють вчинення виконавчих дій на користь російських громадян або компаній, в тому числі українських та іноземних, що мають кінцевими бенефіціарними власниками російські компанії або громадян;

- встановлюють заборону виконання приватними виконавцями виконавчих написів нотаріуса;

- забороняють відкриття виконавчих проваджень на тимчасово окупованих територіях;

- внесли зміни до порядку щодо отримання статусу, діяльності, оскарження дій та притягнення до відповідальності приватних виконавців.

Нижче пропоную зупинитися на окремих законодавчих особливостях щодо виконання судових рішень під час воєнного стану.

Заборона виконання приватними виконавцями виконавчих написів нотаріуса

КоментарНа думку автора, цілком виправданий вимушений крок законодавця. Чому? З огляду на те, що певні території України знаходились або досі знаходяться під окупацією, війська агресора, а також інші недобросовісні особи, користуючись несприятливою обстановкою, могли заволодіти нотаріальними бланками, намагаючись використовувати їх для вчинення шахрайських цілей, зокрема й шляхом підробки виконавчих написів. Використання таких написів у тандемі з недобросовісними приватними виконавцями може містити потенційну загрозу правам та інтересам громадян у довгостроковій перспективі. Додає олії у вогонь і неможливість ефективно контролювати діяльність приватних виконавців в умовах війни. Тому видається резонним те, що законодавець тимчасово обмежив права приватних виконавців, аби уникнути зловживань. До речі, виконання державними виконавцями виконавчих написів хоча і залишилось без змін, проте теж залишається відкритим.

Кроки назустріч боржникам

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, законодавець пропонує такі кроки на користь боржників у виконавчому провадженні:

Крок № 1: «малозначні» борги фізосіб

Фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень.

Коментар: як на мій погляд, виправдана дія законодавця. Останній вирішив дещо підняти межу, а саме до 100 тис. грн., починаючи від якої арешти на майно боржників продовжують діяти. Відносно тих сум, що є меншими або дорівнюють 100 тис грн, арешти фактично скасовуються (хоча формально лишаються), що дозволяє громадянам вільно користуватися власними рахунками. Мати арештовані рахунки з коштами під час війни тільки з тих підстав, що колись порушив швидкісний режим керування авто і не сплатив 680 грн штрафу - погодьтеся, не найкраща перспектива. І дійсно не першочергова задача, якою варто займатися під час воєнного стану. Тож законодавець встановлює певну «малозначність» сум заборгованості, відносно яких арешти у виконавчому провадженні не діють.

З іншого боку розуміємо, що стягувач у виконавчих провадженнях навіть щодо незначної суми буде очікувати на виконання судового рішення значно довше.

Крок № 2: збереження доходу боржників

Припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Коментарприймаючи подібне рішення, законодавець розуміє, оцінює і передбачає, за яких умов може жити громадянин під час війни, наслідком якої є економічна та соціальна криза, погіршення якості життя. Тож держава намагається зберегти доходи боржників на час війни за рахунок інтересів стягувачів. По відношенню до боржників - гуманно. А що робити зі стягувачами, чиє право було й так порушене з боку боржників неналежним виконанням своїх зобов'язань? Можемо констатувати, що тоді як інші отримують захист, інші опиняються незахищеними, оскільки держава (сподіваємось, тимчасово) частково припиняє виконання свого обов'язку щодо виконання судових рішень. Стаття 64 Конституції дійсно встановлює можливість обмеження прав громадян в окремих випадках, зокрема, під час дії воєнного стану. Але чомусь учасники виконавчого провадження знаходяться у нерівному стані: там, де для стягувачів обмеження, для боржників - послаблення.

Крок № 3: захист прав на заробітну плату

Юридичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Коментарце законодавче послаблення направлене в першу чергу на захист громадян, з метою дотримання їх прав на оплату праці та соціальне забезпечення. Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2022 становить 6 500,00 грн., а отже 5 розмірів заробітної плати це 32 500,00 грн. В цілому, можна оцінити цю зміну як позитивну, адже право та інтерес громадянина-працівника, з доходу якого роботодавець сплачує податки і збори та підтримує економіку, ставиться у пріоритет.

Крок № 4: зменшення фінансового навантаження громадян щодо оплати послуг ЖКГ

Забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Коментар: Черговий жест доброї волі законодавця на користь боржника за ЖКГ. Основна мета: спробувати зберегти людям вціліле житло і зменшити на них фінансове навантаження. Але це не привід не платити за комуналку. Не варто все перекладати на плечі держави. Вироблення електроенергії, тепла, подача води формується з відповідних ресурсів, за які потрібно сплачувати. Врешті решт, за все доведеться сплачувати саме громадянам під час чи після війни.

До речі, заборона виконання судового рішення не означає, що суди не розглядатимуть позови про стягнення заборгованості за ЖКГ або не задовольнятимуть позовні вимоги.

Що цікаво: не зовсім зрозуміло, як має діяти виконавець у випадку надходження йому виконавчого документа про стягнення заборгованості за послуги ЖКГ або з уже відкритими провадженнями? Повертати виконавчий документ? Зупиняти виконавче провадження? Було б доречно прописати процедуру, які саме дії має вчиняти виконавець з даною категорією проваджень та виконавчих документів.

Кроки № 5 та 6: захист критичної інфраструктури та ОПК

Забороняється примусове виконання рішень, боржниками за якими є юридичні особи, що здійснюють діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», діяльність з водопостачання та водовідведення відповідно до Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, тваринництва, виробництва харчових продуктів, надання доступу до мережі Інтернет, виробництва вакцин, дослідження у сфері біологічних наук, космічну діяльність відповідно до Закону України «Про космічну діяльність».

Також забороняється примусове виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, підприємства залізничного транспорту.

Коментаросновна мета законодавця - захистити підприємства критичної інфраструктури та ОПК. Однак законодавець чомусь нічого не сказав щодо захисту порушених прав громадян, наприклад, незаконно звільнених зі всіх зазначених підприємств. Звичні для процесуального законодавства «позивач» та «відповідач» перетворюються на стадії виконання судового рішення у «стягувача» та «боржника» відповідно. Тому працівник, який матиме судове рішення про поновлення на роботі у зазначених підприємствах, буде мати статус стягувача, а роботодавець - боржника. То за такою логікою виходить, що жодні судові рішення відносно зазначеної категорії підприємств не можна буде виконувати? Якщо студента незаконно відрахують з військового ВНЗ, то виходить, що він не зможе поновити своє навчання на підставі судового рішення? Якщо члени сім'ї загиблого на війні бійця не погодиться з висновками і причинами його смерті, то вони не зможуть виконати рішення про стягнення компенсації у справі проти відповідної військової структури?

Щиро сподіваюсь, що прийнята Парламентом версія законопроєкту містить відповіді на всі ці запитання, є збалансованішою і дійсно направлена на захист прав та інтересів підприємств критичної інфраструктури та ОПК без шкоди правам та інтересам громадянам України.

Крок № 7: тепер борги не заважають користуватись зброєю

Зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Коментар: п.3 ч.9 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює один із додаткових стимулюючих заходів для боржників зі сплати аліментів шляхом заборони користування зброєю. Законодавчі новели тепер дозволяють таким боржникам користуватись зброєю незалежно від виконання ними обов'язку з утримання дітей.

Замість висновку

Законодавець намагається думати про пересічного громадянина України та максимально правильно розставляти акценти, зосереджуючись на правах громадян та захищаючи критичну інфраструктуру разом з ОПК. Водночас у діжці з медом є своя ложка дьогтю, яка полягає у більш вразливому становищі стягувачів в порівнянні з боржниками, а також деяких технічних недоліках запропонованого законопроєкту № 7317, що може паралізувати систему виконання судових рішень відносно окремої категорії боржників. Сподіваємось, що фінальна версія законопроєкту № 7317 врахувала зазначені недоліки, та на виході ми отримаємо доопрацьований, збалансований та виважений закон.

Обсудить
Добавить комментарий
Комментарии (0)