Открытое письмо общественных организаций и профессиональных ассоциаций
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
громадських організацій та професійних асоціацій
щодо проекту закону України «Про внесення змін
до Закону України “Про захист суспільної моралі”»
Голові Національної експертної комісії України
з питань захисту суспільної моралі
пану Костицькому В.В.
Шановний Василю Васильовичу!
Громадські організації та професійні асоціації, що працюють у сфері масової інформації та комунікацій, уважно розглянули пропозиції Національної експертної комісії щодо внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» та дійшли висновку, що у запропонованому вигляді даний документ принесе суспільству більше шкоди, аніж користі. Виходячи з тексту законопроекту, оприлюдненому на сайті Комісії, ми звертаємо Вашу увагу на наступні ключові пункти:
1. Законопроектом передбачається введення додаткового ліцензування на створення та розповсюдження продукції еротичного характеру. Фактично це призведе до необхідності отримувати таку ліцензію майже усім організаціям, які хоча б один раз використовували у своїй діяльності зображення частково оголеного людського тіла: виробники гігієнічної, косметичної та фармацевтичної продукції для жінок та чоловіків; аптеки та супермаркети, що продають ці товари; друкарні, що виготовляють їх упаковку; туристичні агенції, що продають літній відпочинок; рекламні агенції, засоби масової інформації тощо. Таким чином, законопроект суттєво погіршує умови ведення підприємницької діяльності в численних галузях вітчизняної економіки.
2. Законопроектом пропонується запровадити обмеження трансляції (ретрансляції) телевізійних та радіопрограм, що містять елементи насильства та жорстокості, з 23 по 6 годину, і порушення цього обмеження може бути підставою для анулювання відповідної ліцензії теле-, радіо- чи іншої організації. До таких програм, зокрема, відносять кримінальну хроніку, що значним чином обмежує можливість ЗМІ висвітлювати поточні події в суспільстві, стає на заваді праву громадян на інформацію.
3. Для вирішення додатково покладених на себе завдань Комісія потребує значного збільшення фінансування та розширення штату, що збільшує навантаження на державний бюджет. Окрім того, заходи по створенню «Інформаційної системи даних щодо стану суспільної моралі» потребують виділення ще більших коштів, які можуть бути використані на більш нагальні потреби держави.
4. Законопроектом пропонується значно розширити повноваження НЕК, що фактично робить Комісію органом цензури аудіо-, кіно-, відеопродукції. Зокрема, НЕК покладає на себе обов’язки по експертизі усієї аудіо-, кіно-, відеопродукції, теле- та радіопрограм еротичного характеру до введення такої продукції в обіг. Фактично цензурі підлягатимуть не тільки еротичні програми, але вся аудіо- та відеопродукція, адже до проходження цензури невідомо, чи буде ця продукція класифікована як еротична. Це створює систематичні та необмежені нові можливості для корупції з боку чиновників, які будуть проводити цензурування.
5. Запровадження заборони на виробництво та обіг будь-якої продукції, що містить ненормативну лексику чи непристойні жести, суперечить сучасним науковим поглядам на ненормативну лексику (і тим більше жестикулювання) як на суб’єктивно визначені поняття. Передбачене термінологією проекту віднесення образливих слів до ненормативної лексики на практиці може створити потужний інструмент переслідування критики у засобах масової інформації.
6. Законопроект має недосконалий та суттєво перевантажений понятійний апарат, що не дає можливості чітко визначити, яка саме продукція може завдати шкоди суспільній моралі. Це значним чином ускладнює виконання його положень та потенційно призведе до зловживань у майбутньому. Зокрема, законопроектом забороняється використовувати в рекламі «інформацію, що здатна спричинити шкоду моральному здоров’ю населення», без встановлення вичерпного переліку такої інформації. Це ще один потужний канал для корупції та антиконституційного тиску на засоби масової інформації.
Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо даний законопроект неприйнятним через те, що він вводить цензуру, порушує конституційні права громадян України, загрожує свободі слова та інформації, погіршує умови ведення підприємницької діяльності, створює нові можливості корупції, збільшує витрати державного бюджету у цей складний для країни час.
З повагою,
Голова правління Інтернет Асоціації України
Тетяна Попова
Виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету
Катерина Котенко
Голова Спілки рекламістів України
Євген Ромат
Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси
Олексій Погорелов
Голова правління Всеукраїнської рекламної коаліції
Ірина Кузнецова
Виконавчий директор Незалежної асоціації мовників
Катерина Мяснікова
Голова Асоціації зовнішньої реклами України
Артем Біденко
Президент Української асоціації директ-маркетингу
Валентин Калашник
громадських організацій та професійних асоціацій
щодо проекту закону України «Про внесення змін
до Закону України “Про захист суспільної моралі”»
Голові Національної експертної комісії України
з питань захисту суспільної моралі
пану Костицькому В.В.
Шановний Василю Васильовичу!
Громадські організації та професійні асоціації, що працюють у сфері масової інформації та комунікацій, уважно розглянули пропозиції Національної експертної комісії щодо внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» та дійшли висновку, що у запропонованому вигляді даний документ принесе суспільству більше шкоди, аніж користі. Виходячи з тексту законопроекту, оприлюдненому на сайті Комісії, ми звертаємо Вашу увагу на наступні ключові пункти:
1. Законопроектом передбачається введення додаткового ліцензування на створення та розповсюдження продукції еротичного характеру. Фактично це призведе до необхідності отримувати таку ліцензію майже усім організаціям, які хоча б один раз використовували у своїй діяльності зображення частково оголеного людського тіла: виробники гігієнічної, косметичної та фармацевтичної продукції для жінок та чоловіків; аптеки та супермаркети, що продають ці товари; друкарні, що виготовляють їх упаковку; туристичні агенції, що продають літній відпочинок; рекламні агенції, засоби масової інформації тощо. Таким чином, законопроект суттєво погіршує умови ведення підприємницької діяльності в численних галузях вітчизняної економіки.
2. Законопроектом пропонується запровадити обмеження трансляції (ретрансляції) телевізійних та радіопрограм, що містять елементи насильства та жорстокості, з 23 по 6 годину, і порушення цього обмеження може бути підставою для анулювання відповідної ліцензії теле-, радіо- чи іншої організації. До таких програм, зокрема, відносять кримінальну хроніку, що значним чином обмежує можливість ЗМІ висвітлювати поточні події в суспільстві, стає на заваді праву громадян на інформацію.
3. Для вирішення додатково покладених на себе завдань Комісія потребує значного збільшення фінансування та розширення штату, що збільшує навантаження на державний бюджет. Окрім того, заходи по створенню «Інформаційної системи даних щодо стану суспільної моралі» потребують виділення ще більших коштів, які можуть бути використані на більш нагальні потреби держави.
4. Законопроектом пропонується значно розширити повноваження НЕК, що фактично робить Комісію органом цензури аудіо-, кіно-, відеопродукції. Зокрема, НЕК покладає на себе обов’язки по експертизі усієї аудіо-, кіно-, відеопродукції, теле- та радіопрограм еротичного характеру до введення такої продукції в обіг. Фактично цензурі підлягатимуть не тільки еротичні програми, але вся аудіо- та відеопродукція, адже до проходження цензури невідомо, чи буде ця продукція класифікована як еротична. Це створює систематичні та необмежені нові можливості для корупції з боку чиновників, які будуть проводити цензурування.
5. Запровадження заборони на виробництво та обіг будь-якої продукції, що містить ненормативну лексику чи непристойні жести, суперечить сучасним науковим поглядам на ненормативну лексику (і тим більше жестикулювання) як на суб’єктивно визначені поняття. Передбачене термінологією проекту віднесення образливих слів до ненормативної лексики на практиці може створити потужний інструмент переслідування критики у засобах масової інформації.
6. Законопроект має недосконалий та суттєво перевантажений понятійний апарат, що не дає можливості чітко визначити, яка саме продукція може завдати шкоди суспільній моралі. Це значним чином ускладнює виконання його положень та потенційно призведе до зловживань у майбутньому. Зокрема, законопроектом забороняється використовувати в рекламі «інформацію, що здатна спричинити шкоду моральному здоров’ю населення», без встановлення вичерпного переліку такої інформації. Це ще один потужний канал для корупції та антиконституційного тиску на засоби масової інформації.
Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо даний законопроект неприйнятним через те, що він вводить цензуру, порушує конституційні права громадян України, загрожує свободі слова та інформації, погіршує умови ведення підприємницької діяльності, створює нові можливості корупції, збільшує витрати державного бюджету у цей складний для країни час.
З повагою,
Голова правління Інтернет Асоціації України
Тетяна Попова
Виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету
Катерина Котенко
Голова Спілки рекламістів України
Євген Ромат
Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси
Олексій Погорелов
Голова правління Всеукраїнської рекламної коаліції
Ірина Кузнецова
Виконавчий директор Незалежної асоціації мовників
Катерина Мяснікова
Голова Асоціації зовнішньої реклами України
Артем Біденко
Президент Української асоціації директ-маркетингу
Валентин Калашник
Обсудить
Комментарии (0)