Телефоны для связи:
(044) 256-56-56
(068) 356-56-56
» » Генплан развития Киева и пригородной зоны до 2025 року

Генплан развития Киева и пригородной зоны до 2025 року

28 февраль 2019, Четверг
154
0
Генплан развития Киева и пригородной зоны до 2025 рокуГенеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста.

          Розробка Генерального плану міста здійснюється на виконання Указу Президента України №157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва» та рішення Київради «Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025р» від 18.09.2008р № 262/262.
        Аналіз сучасного стану розвитку міста свідчить про невідповідність фактичного розвитку міста прогнозам чинного Генерального плану розвитку міста та його приміської зоні до 2020р. Мають місце розбалансування розвитку транспортної системи, соціальної сфери та розселення населення, неупорядкованість функціонального використання території, не належний розвиток столичної інфраструктури. Нежиттєздатними виявилися прогнози чинного Генерального плану щодо створення нової адміністративно-територіальної одиниці – Київського столичного округу.
           Для урахування громадських інтересів та зважаючи на багатоплановий характер проблем розвитку міста КО «ЦМА» залучила до розробки проекту більше 20 науково-дослідних проектних організацій та мешканців міста. З цього приводу буде проводитись ряд заходів за участі громадськості міста щодо обговорення проблемних питань, які втілюватимуться у новому Генеральному плані.
Розділи Генерального плану міста:
АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ЧИННОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ М. КИЄВА
                 Аналіз реалізації чинного Генерального плану міста Києва свідчить, що протягом 2002-2009 років значна частина прогнозних показників розвитку міста на 2020 рік на даний час досягнута та перевиконана, в той же час ряд заходів, особливо у соціальній сфері, розвитку транспорту та вулично-дорожньої мережі, інженерного забезпечення реалізовані недостатньо.
Заплановане збільшення території міста з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га за рахунок території Київської області є мало вірогідним.
Чисельність постійного населення досягла 2724,2 тис. осіб і перевищила прогнози на 2020 рік чинного Генерального плану, а чисельність фактичного населення.
Загальна площа житла вже перевищила заплановану чинним Генпланом на 2011 рік і досягла 58 млн. кв. м, у зв’язку з випереджальним зростанням чисельності населення середня житлова забезпеченість в місті збільшилася лише на 1,1% до 20,6 кв. м на 1 особу. (табл. 1).
 
На лівобережжі проживає 36,2 % жителів міста, а розміщено лише 19,7% робочих місць, внаслідок чого щоденно спостерігаються надмірні пасажиропотоки до центральних районів правобережжя та транспортні колапси на автомагістралях та мостах.
Будівництво об’єктів соціальної сфери здійснювалося з перевищенням показників чинного Генплану, однак забезпеченість цими об’єктами недостатня, особливо у спальних масивах лівобережжя.
В зонах охорони пам'яток культурної спадщини ряд новобудов своїми немасштабними формами погіршують традиційний характер середовища, позбавляють пам'ятки їх історичного композиційно-архітектурного значення.
При випереджальному зростанні автомобільного парку із значним відставанням відбувалося будівництво мостів, доріг, розв’язок, ліній метрополітену.
Ключовi проблеми:
-          брак транспортної, логістичної інфраструктури, об’єктів управління та менеджменту, фінансової сфери та банків, потужностей готельного господарства та інфраструктури туристсько-екскурсійного обслуговування, виставково-ярмаркових послуг для повноцінного використання вигідного транспортно-географічного положенням міста на перехресті транснаціональних транспортних маршрутів і коридорів;
-         нераціональне використання промисловими підприємствами земельних ресурсів, розташування низько технологічних, економічно не ефективних для міста та екологічно шкідливих виробництв;
-         невідповідність між високою економічною активністю населення та інфраструктурно-просторовим  забезпеченням підприємницької діяльності;
-         недостатній розвиток інфраструктури для забезпечення діяльності Президента України, Уряду України. органів державної влади, міжнародної діяльності та інших державних інтересів;
-         недостатні обсяги будівництва якісного та доступного для киян житла, житла для молодих сімей та соціального житла для верств населення, які потребують соціальної підтримки;
-         надмірна соціальна стратифікація населення, орієнтація високозабезпеченої частини киян на «елітний» рівень життя та обмежені можливості основної частини мешканців.
Недооцінка цих чинників призвела до диспропорцій містобудівного розвитку, погіршення умов життєдіяльності, транспортного та соціального обслуговування населення.
Усе це викликає необхідність перегляду Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 року і розробки  Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року, спрямованих на вирішення зазначених проблем.
 КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗ ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ м. КИЄВА
На 1.01.2009 р.  чисельність постійного населення становила 2.74 млн. осіб. За узагальненою оцінкою чисельність населення, яке фактично проживало в м. Києві на початок 2009 р. оцінюється у 3,12 млн. осіб. Загальна чисельність денного населення м. Києва з урахуванням осіб, які протягом денного часу знаходяться в місті, а проживають у приміській зоні, а також туристів та відряджених з інших регіонів становить на початок 2009 р. від 3,3 до 3,5 млн. осіб.
 
За демографічним прогнозом на 2025 рік у м. Києві очікується  чисельність постійного населення - 3.3, фактичного – 3,98, денного – 4.3 млн. осіб.
ПРІОРИТЕТИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ м. КИЄВА
Столиця України – місто Київ має спеціальний статус у системі адміністративно-територіального устрою держави. В місті зосереджені центральні органи державної влади, органи влади міста та Київської області, дипломатичні представництва іноземних держав. За адміністративно-територіальним устроєм у Києві утворено 10 районів.
Київ є потужним науково-виробничим, освітнім, культурним, туристичним, релігійним центром України та Європи, на території якого сформувалась багатогалузева та багатофункціональна економіка, динамічно розвиваються ринки товарів і послуг.
Стратегічні цілі, пріоритети та принципи соціально-економічної політики м. Києва.
Місія Києва як столиці України:
-         виконаннi функцій подальшого розвитку державного центру управління, науки, культури, освіти, спорту та туризму;
-         створенні комфортного та безпечного середовища життєдіяльності з орієнтацією на поступове досягнення європейських стандартів якості життя, забезпечення гідних умов і рівних можливостей для всебічного розвитку та самореалізації киян.
Передбачається:
-         розвиток людського потенціалу, створення умов для його ефективного використання на принципах «економіки знань»;
-         формування конкурентоспроможної міської економіки інноваційного типу;
-         поліпшення якості міської інфраструктури;
-         забезпечення безпеки міста та населення;
-         запровадження ефективної транспарентної системи управління містом;
-         створення умов для виконання столичних функцій
-         поглиблення інтеграції міста Києва та приміської зони.
Основні принципи соціально-економічного розвитку міста спрямовані на:
-         збалансований розвиток економічної, екологічної та соціальної сфер;
-         пріоритет інтенсивного перед екстенсивним шляхом розвитку;
-         спрямованість соціально-економічного розвитку на задоволення потреб громадян у якісних продуктах харчування, непродовольчих товарах, освітніх, медичних, житлово-комунальних, соціально-культурних та інших послугах;
-         раціональне використання територій міста, гармонійне поєднання історичної та сучасної забудови, збереження зелених насаджень, ствердження міжнародної репутації Києва як зеленого міста з неповторними краєвидами, ріками й озерами, лісами, парками та скверами;
-         пріоритет розвитку сфер офіційно-ділового та іншого комерційного призначення на лівобережжі міста для створення умов збалансованої зайнятості населення;
-         концентрований локальний розвиток адміністративних районів у місті Києві з урахуванням специфіки їх виробничого та ресурсного потенціалу;
-         концентрація ресурсів на вирішенні системних проблем і стимулюванні пріоритетних виробництв (точок росту).
-         За рекомендованим трансформаційним сценарієм Київ розвиватиметься як поліфункціональний центр шляхом постіндустріальної трансформації у сфері бізнес-послуг.
-         Виділяється три етапи реалізації сценарію:
-         перший етап (до 2013 року) – подолання наслідків фінансової кризи, оздоровлення банківської системи, досягнення макроекономічної стабілізації та формування організаційних передумов для інноваційних трансформацій економіки.
-         другий етап (2013–2020 роки) – період прогресивних інституційних і структурних перетворень, переходу міста на інвестиційно-інноваційну модель розвитку.
-         третій етап (2021–2025 роки) – досягнення намічених стратегічних цілей і цільових показників якості життя коригування напрямків розвитку міста в нових соціально-економічних умовах.
ПОЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА
Інвестиційна політика:
-         запровадження дієвих механізмів стимулювання інвестиційних процесів у пріоритетних ланках господарського комплексу міста, створення режиму максимального сприяння інвесторам у сфері будівництва і реконструкції об’єктів міської інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, спорудження житла, готелів тощо;
-         створення передумов для переорієнтації приватних інвестицій у види економічної діяльності.
Промислова політика:
-         розвиток ракетно-космічної, авіаційної, електронної техніки; діагностичних та лікувально програмно-технічних комплексiв; наноелектроніки, нанохімічних та нанобіологічни
Обсудить
Добавить комментарий
Комментарии (0)