Проект Закону України “Про порядок імпічменту Президента України”
З А К О Н У К Р А Ї Н И Цей Закон визначає правові та організаційні засади усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1.Визначення основних термінів і понять
1. У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:
імпічмент – позасудова конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста, наслідком якої може бути дострокове припинення його повноважень;
спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (далі - комісія) – колегіальний тимчасовий орган Верховної Ради України, що утворюється у складі народних депутатів України, спеціального прокурора і спеціальних слідчих, завданням якого є проведення розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, викладених у підписаному не менш як однією п'ятою народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України поданні про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
спеціальний прокурор – член комісії, який здійснює нагляд за додержанням законів України при проведенні розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
спеціальний слідчий – член комісії, який здійснює необхідні слідчі дії для перевірки та встановлення обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.
Стаття 2.Основні принципи процедури імпічменту
1. Процедура імпічменту ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гуманізму і соціальної справедливості, об’єктивності і неупередженості, відкритості та гласності.
Стаття 3.Правова основа процедури імпічменту
1. Правову основу процедури імпічменту становлять Конституція України, цей Закон, Закон України “Про Регламент Верховної Ради України”, Закон України “Про Конституційний Суд України”, Закон України “Про судоустрій і статус суддів”, Закон України “Про комітети Верховної Ради України”, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Стаття 4. Стадії процедури імпічменту
1.Процедура імпічменту складається з наступних стадій:
1)внесення подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
2)розгляд подання та прийняття рішення про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
3)утворення комісії;
4)проведення розслідування комісією обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
5)розгляд та обговорення висновків та пропозицій комісії;
6)прийняття рішення про звинувачення Президента України та звернення до Конституційного Суду України і Верховного Суду України;
7)надання Конституційним Судом України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
8)надання Верховним Судом України висновку про наявність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину;
9)розгляд Верховною Радою України висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України;
10)прийняття рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
РозділII
ІНІЦІЮВАННЯ ПИТАННЯ ПРО УСУНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПОСТА В ПОРЯДКУ ІМПЧМЕНТУ ТА УТВОРЕННЯ КОМІСІЇ
Стаття 5. Письмове подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
1. Письмове подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та утворення комісії (далі – подання) має бути підписане не менш як однією п'ятою від конституційного складу Верховної Ради України.
2. Підпис народного депутата України під поданням не може бути відкликаний.
3. Подання має бути зареєстровано в Апараті Верховної Ради України.
Стаття 6.Ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
1. Внесене на розгляд Верховної Ради України подання має містити правове обґрунтування необхідності утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії. До подання можуть додаватися документи і матеріали, що стосуються цього питання, або належним чином засвідчені їх копії.
2. Подання, передбачене частиною першою цієї статті, без прийняття рішення про включення до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України розглядається за процедурою повного обговорення (стаття 30 Регламенту Верховної Ради України) на черговому після дня його внесення пленарному засіданні Верховної Ради України.
3. За результатами обговорення подання в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу приймає рішення щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України як невідкладного. Про прийняття такого рішення Голова Верховної Ради України терміново повідомляє Президента України.
4. У разі прийняття рішення щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України як невідкладного, головуючий на пленарному засіданні:
1) дає доручення комітету, до предмета відання якого належить таке питання, подати до Верховної Ради України пропозиції щодо кандидатур спеціального прокурора та спеціальних слідчих;
2) звертається до депутатських фракцій щодо надання пропозицій про кількісний та персональний склад комісії.
Стаття 7. Порядок утворення комісії, обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих
1. У разі включення до порядку денного сесії Верховної Ради України питання про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Верховна Рада України для проведення розслідування обставин вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину утворює комісію відповідно до статті 111 Конституції України та цього Закону.
2. До складу комісії входять народні депутати України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій, спеціальний прокурор і троє спеціальних слідчих.
3. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу комісії подаються у письмовій формі депутатськими фракціями не пізніш як за три дні до дня розгляду питання про її утворення. У складі комісії може бути представлено не менш як по одному народному депутату України від кожної депутатської фракції. Якщо депутатська фракція не запропонувала у встановлений строк своїх представників до складу комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції.
4. Голова, заступник голови і секретар комісії не можуть належати до однієї депутатської фракції у Верховній Раді України.
5. На посаду голови комісії не може бути обраний голова комітету Верховної Ради України.
6. На посади спеціального прокурора, спеціальних слідчих може бути обрана лише особа, яка відповідає таким вимогам:
1) є громадянином України, який проживає на її території не менше десяти років;
2) на день обрання досягла сорока років;
3) вільно володіє державною мовою;
4) має вищу юридичну освіту;
5) має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді атестованого прокурора чи слідчого правоохоронних органів України;
6) не має судимості.
7. Кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчих пропонуються членами комітету, до предмета відання якого належить таке питання. Кожен член комітету може запропонувати кандидатури одного спеціального прокурора та трьох спеціальних слідчих.
8. Кандидат на посаду спеціального прокурора чи спеціального слідчого подає до Верховної Ради України особову картку, декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік за формою, встановленою для державних службовців, які займають посади, віднесені до першої і другої категорій посад державних службовців.
9. Запропоновані кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчих попередньо розглядаються та обговорюються на засіданні комітету, до предмета відання якого належить таке питання, який надає Верховній Раді України висновки щодо кожної кандидатури.
10. Матеріали і висновки відповідного комітету щодо запропонованих кандидатур для обрання спеціальним прокурором та спеціальними слідчими надаються народним депутатам України не пізніш як за три дні до дня розгляду питання про утворення комісії.
11. Кандидат на посаду спеціального прокурора чи спеціального слідчого може в будь-який час до початку голосування зняти свою кандидатуру.
12. Рішення про обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих Верховна Рада України приймає відкритим поіменним голосуванням більшістю від її конституційного складу.
13. Якщо за результатами голосування рішення про обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих не було прийнято, комітет, до предмета відання якого належить таке питання, повторно подає до Верховної Ради України пропозиції щодо кандидатур спеціального прокурора та/або спеціальних слідчих відповідно до частини шостої-дев’ятої цієї статті.
14. Особи, які обрані спеціальним прокурором, спеціальними слідчими, прикомандировуються до Верховної Ради України на час роботи спеціальної тимчасової слідчої комісії та здійснюють свої службові повноваження у її складі лише відповідно до наданих їм на законних підставах доручень комісії.
15. Про утворення комісії Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу приймає постанову, в якій визначає:
1) назву комісії;
2) завдання комісії і коло питань, що підлягають розслідуванню;
3) кількісний і персональний склад комісії, голову та заступника голови комісії;
4) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.
РозділIII
ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ОБСТАВИН ЩОДО ВЧИНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНОЇ ЗРАДИ АБО ІНШОГО ЗЛОЧИНУ
Стаття 8. Повноваження та порядок діяльності комісії
1. Комісія проводить свою роботу відповідно до Конституції України та цього Закону.
2. Комісія:
1) перевіряє наявність, повноту та обґрунтованість доказів про вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
2) проводить розслідування у разі виявлення під час строку повноважень комісії обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину без додаткового прийняття рішення Верховною Радою України з цього питання і за наявності підстав готує відповідні пропозиції щодо проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України.
3. З метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розслідування комісія має право:
1) заслуховувати Президента України та його захисника (захисників);
2) витребовувати необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються розслідування, від будь-яких державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, окремих громадян та їх об'єднань, у тому числі ті, які містять державну або іншу охоронювану законом таємницю;
3) у разі потреби призначати експертизи та залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями та навичками, для дослідження і оцінки доказів, визначати двох або більше представників від комісії і доручати їм бути присутніми під час проведення зазначених експертиз і досліджень та встановлення їх результатів;
4) запрошувати і заслуховувати в порядку, встановленому законом, будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції), які можуть повідомити про обставини, що стали підставою для ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
4. Посадові особи (крім Президента України та його захисника (захисників), службові особи, експерти та інші особи, запрошені комісією, попереджаються в письмовій формі про визначену Кримінальним кодексом України відповідальність за відмову особи від давання свідчень чи пояснень або відмову експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків під час розслідування, що проводиться комісією, а також надання завідомо неправдивих свідчень чи пояснень, завідомо неправдивого висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, здійсненого перекладачем.
5. У разі вчинення посадовими особами (крім Президента України та його захисника (захисників), службовими особами, експертами та іншими особами, запрошеними комісією, дій, передбачених частиною четвертою цієї статті, комісія направляє відповідні матеріали до органів прокуратури для порушення кримінальної справи.
6. Комісія проводить свою роботу у формі відкритих засідань із забезпеченням гласності. На кожному засіданні комісії ведуться протокол, який підписується головою і секретарем комісії, та стенограма засідання.
7. У виняткових випадках, якщо проведення відкритого засідання може суперечити вимогам закону щодо захисту інформації, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю, або може негативно вплинути на процес розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, комісія більшістю голосів від її складу, затвердженого Верховною Радою України, може прийняти рішення про проведення закритого засідання.
8. На першому засіданні комісії:
1) із числа членів комісії обирається секретар комісії шляхом відкритого голосування більшістю від складу комісії, затвердженого Верховною Радою України;
2) приймається рішення про внесення пропозицій Голові Верховної Ради України щодо кількісного та персонального складу секретаріату комісії;
3) розглядаються пропозиції та зауваження до плану роботи комісії.
9. Засідання комісії скликаються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови комісії або на вимогу не менш як однієї четвертої від її складу, затвердженого Верховною Радою України.
10. Рішення комісії приймаються на її засіданні шляхом відкритого голосування більшістю голосів від її складу, затвердженого Верховною Радою України.
11. Комісія повинна подати до Верховної Ради України свої висновки та пропозиції, а також проект відповідної постанови Верховної Ради України не пізніш ніж через шість місяців після її утворення.
12. Комісія припиняє свою діяльність у разі припинення процедури імпічменту у встановлених цим Законом випадках.
Стаття 9. Голова комісії
1. Голова комісії:
1) забезпечує організацію роботи комісії;
2) забезпечує складання плану роботи комісії;
3) організовує роботу секретаріату комісії;
4) веде засідання комісії;
5) підписує рішення комісії, протоколи засідань, висновки і пропозиції комісії;
6) представляє комісію у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами та їх об'єднаннями;
7) інформує членів комісії про офіційні документи, листи та інші матеріали, що надійшли на адресу комісії.
Стаття 10. Заступник голови комісії
1. Заступник голови комісії:
1) виконує обов'язки голови комісії в разі його відсутності;
2) за дорученням голови комісії виконує завдання з організації роботи комісії.
Стаття 11. Секретар комісії
1.Секретар комісії:
1) бере участь у складанні плану роботи комісії;
2) забезпечує підготовку проектів звернень до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх посадових, службових осіб, окремих громадян та їх об'єднань, а також проектів інших документів комісії;
3) контролює виконання плану роботи, виконання рішень, ведення діловодства комісії, підписує разом із головою комісії протоколи засідань, висновки і пропозиції комісії, забезпечує членів комісії необхідними документами та матеріалами;
4) веде облік засідань комісії, осіб, присутніх на засіданнях, і результатів голосування;
5) організовує підготовку засідань комісії, явку членів комісії та запрошених осіб та надання їм необхідних матеріалів;
Стаття 12. Член комісії
1. Член комісії:
1) бере участь у засіданнях комісії;
2) безперешкодно відвідує для з'ясування питань, пов'язаних із розслідуванням обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, підприємства, установи, організації, розташовані на території України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, режиму секретності;
3) отримує за дорученням комісії письмові або усні пояснення від посадових, службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників (або посадових осіб, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, окремих громадян та їх об'єднань;
4) одержує за дорученням комісії від зазначених у пункті 3 цієї частини осіб оригінали або належним чином посвідчені копії документів, у тому числі тих, які містять інформацію з обмеженим доступом, проводить вилучення таких документів за дорученням комісії у порядку, встановленому законом;
5) бере участь у проведенні будь-яких слідчих дій, необхідних для перевірки та встановлення обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
6) вносить пропозиції щодо необхідності проведення окремих експертиз, залучення до участі в роботі комісії осіб, які володіють спеціальними знаннями та навичками,їх кількісного та персонального складу, організації роботи слідчої комісії, опрацювання матеріалів розслідування та висновків і пропозицій;
7) вносить пропозиції щодо запрошення і заслуховування будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції), які можуть повідомити про обставини, що стали підставою для ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
8) вносить пропозиції до висновків і пропозицій комісії;
9) у разі незгоди з висновками і пропозиціями, які ухвалюються комісією, має право викладати у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання комісії.
Стаття 13. Спеціальний прокурор
1. Спеціальний прокурор здійснює нагляд за додержанням законів України при проведенні розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.
2. Спеціальний прокурор користується повноваженнями прокурора, які встановлені Кримінально-процесуальним кодексом України та Законом України“Про прокуратуру”, за винятком повноважень щодо порушення кримінальної справи, затримання підозрюваного, застосування запобіжного заходу, пред'явлення обвинувачення, продовження строку розслідування, затвердження обвинувального висновку, направлення справи до суду.
3. Спеціальний прокурор, одержавши від спеціальних слідчих проект висновку комісії, перевіряє повноту та правильність розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину і приймає одне з таких рішень:
1)схвалює проект висновку комісії;
2)повертає проект висновку комісії із своїми письмовими зауваженнями і пропозиціями для доопрацювання та/або провадження додаткових слідчих дій.
Стаття 14. Спеціальний слідчий
1. Спеціальний слідчий провадить необхідні слідчі дії для перевірки та встановлення обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.
2.Спеціальний слідчий користується повноваженнями слідчого, які встановлені Кримінально-процесуальним кодексом України, за винятком повноважень щодо порушення кримінальної справи, затримання підозрюваного, застосування запобіжного заходу, пред'явлення обвинувачення, складання обвинувального висновку.
3. За результатами розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину спеціальні слідчі складають проект висновку комісії, який після схвалення його спеціальним прокурором вноситься на розгляд комісії.
Стаття 15. Механізм отримання комісією необхідної для розслідування інформації
1. На звернення комісії під час здійснення її повноважень державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові, службові особи, керівники (або посадові особи, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також окремі громадяни та їх об'єднання зобов'язані в термін, визначений комісією, надавати інформацію з питань, щодо яких проводиться розслідування.
2. Комісія має право прийняти рішення про вилучення необхідних для її розслідування документів за винятком тих, які знаходяться у житлі чи іншому володінні особи. У разі відмови або ухилення посадових, службових осіб від надання зазначених документів член комісії за її дорученням вилучає ці документи у порядку, встановленому законом, у присутності представника (представників) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Про вилучення складається протокол, в якому зазначається перелік вилучених документів і який підписують член комісії та присутній представник (представники) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
3. У разі, якщо орган досудового слідства або суд на підставі і в порядку, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом України, прийняв рішення про виїмку (витребування) в органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян документів, які досліджуються комісією, оригінали таких документів передаються органу досудового слідства або до суду, а їх копії, засвідчені в установленому порядку в Апараті Верховної Ради України, залишаються в комісії.
Стаття 16. Давання показань чи пояснень комісії
1. Посадові особи (крім Президента України та суддів Конституційного Суду України, суддів судів загальної юрисдикції), службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники (або посадові особи, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян та окремі громадяни зобов'язані з'явитися на запрошення слідчої комісії і дати правдиві показання чи пояснення про відомі їм обставини з питань, що є предметом розслідування, у порядку, встановленому законом. Особи, запрошені для давання показань як свідки, а також як експерти, перекладачі, попереджаються у письмовій формі про кримінальну відповідальність за вчинення ними дій, зазначених у частині другій статті35цього Закону.
2. Особа, яка дає показання чи пояснення комісії, повинна відповісти на поставлені запитання, що стосуються предмета розслідування, а в разі необхідності - викласти свої показання чи пояснення в письмовій формі, які додаються до протоколу засідання комісії.
3. Особи, які згідно із законом мають право не розголошувати певну інформацію, можуть не повідомляти комісії таку інформацію.
4. Якщо запрошена комісією посадова, службова чи інша особа не з'являється на засідання комісії без поважних причин, комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами внутрішніх справ у встановленому законом порядку.
5. Витрати, пов'язані із запрошенням комісією особи, відшкодовуються такій особі в порядку, передбаченому законодавством щодо відшкодування витрат свідкам та іншим учасникам кримінального процесу, за рахунок коштів, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України. На таких осіб поширюються інші гарантії, передбачені законом.
Стаття 17. Участь спостерігачів від Конституційного Суду України в роботі комісії
1. З метою створення передумов для прийняття Конституційним Судом України висновку, зазначеного в частині другій статті 151 Конституції України, на засідання комісії, пов'язане з проведенням нею розслідування, запрошуються як спостерігачі судді Конституційного Суду України (не більше трьох осіб).
2. За зверненням спостерігачів від Конституційного Суду України їм надається слово на засіданні комісії для зауважень щодо порушень конституційної процедури розслідування.
Стаття 18. Висновки і пропозиції комісії
1. Комісія готує висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину і розглядає їх на своєму засіданні та приймає рішення щодо них.
2. Висновки і пропозиції мають містити:
1) факти та обставини, які стали підставою для проведення розслідування;
2) відомості та обставини, встановлені комісією, та докази, якими вони підтверджуються;
3) відомості та обставини, що не підтвердилися;
4) факти й обставини, які не були перевірені, із зазначенням причин, через які перевірка не здійснювалась;
5) факти та обставини, що підтверджують або спростовують наявність у діяннях Президента України ознак державної зради або іншого злочину.
3. Комісія за наявності відповідних підстав готує висновок про звинувачення Президента України з урахуванням вимог до обвинувального висновку, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Висновок підписують спеціальний прокурор, спеціальні слідчі, голова і секретар комісії.
4. Разом з висновками і пропозиціями члени комісії - народні депутати України вносять на розгляд Верховної Ради України проект відповідної постанови Верховної Ради України (стаття 111 Конституції України).
Стаття 19. Надання для ознайомлення висновків і пропозицій комісії
1. Висновки і пропозиції комісії надаються Голові Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України, який з урахуванням пропозицій комісії щодо ступеня секретності представлених нею документів приймає рішення стосовно встановлення спеціального режиму користування ними та ознайомлення з ними народних депутатів України відповідно до правил поводження з інформацією, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю.
2. Питання про висновки і пропозиції комісії включаються до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України без голосування і розглядаються невідкладно після їх надання Президентові України та народним депутатам України.
3. Не пізніш як за три дні до початку розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради України висновки, пропозиції та інші матеріали вручаються Президенту України або його захиснику (захисникам) з одночасним запрошенням його на пленарне засідання Верховної Ради України та надаються у зазначений строк народним депутатам України.
Стаття 20. Підготовка та початок розгляду Верховною Радою України висновків і пропозицій комісії
1. Пленарне засідання Верховної Ради України, на якому відбувається розгляд висновків і пропозицій комісії, є відкритим.
2. Закрите пленарне засідання проводиться в разі, якщо висновки і пропозиції комісії або додані до них документи і матеріали містять інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю.
3. Голова Верховної Ради України запрошує на пленарне засідання Верховної Ради Президента України, суддів Конституційного Суду України, Голову Верховного Суду України та запропонованих ним суддів Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Генерального прокурора України.
4. Пленарне засідання Верховної Ради України розпочинається з повідомлення головуючим на пленарному засіданні інформації про зміст висновків і пропозицій щодо звинувачення Президента України.
5. У разі внесення народними депутатами України - членами комісії проекту постанови про звинувачення Президента України головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України запитує у Президента України, чи погоджується він із пунктами звинувачення, що містяться в проекті постанови Верховної Ради України.
6. Якщо Президент України погоджується з усіма пунктами звинувачення, а народні депутати України, які вносили подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, не заперечують проти цих пунктів звинувачення і не мають до них доповнень, обговорення з цього питання не проводиться, головуючий на пленарному засіданні оголошує про перехід до відкритого поіменного голосування по пунктах звинувачення (стаття 27 цього Закону) та здійснення подальших процедур.
7. Якщо Президент України погоджується лише з окремими пунктами звинувачення або не погоджується з жодним із пунктів звинувачення, викладених у проекті постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, внесеному народними депутатами України - членами комісії, подальше обговорення проводиться щодо тих пунктів звинувачення, з якими Президент України не погодився, а також тих, які не знайшли відображення у запропонованому проекті постанови Верховної Ради України.
8. У разі, якщо Президент України не з'явився на пленарне засідання або відмовляється особисто давати пояснення, відповідати на запитання, Верховна Рада України проводить без участі Президента України розгляд висновків і пропозицій комісії про його звинувачення в порядку, передбаченому частинами четвертою, шостою, сьомою цієї статті.
Стаття 21. Обговорення висновків і пропозицій комісії
1. Перед початком обговорення висновків і пропозицій комісії головуючий на пленарному засіданні з'ясовує у промовців, зазначених у частині другій цієї статті, про час, необхідний їм для виступів, і Верховна Рада України приймає відповідне процедурне рішення. Час, який відводиться на заслуховування згідно з пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, має бути однаковим і становити не менше ніж 90 хвилин.
2. Під час обговорення Верховна Рада України заслуховує:
1) доповідь голови комісії або іншого доповідача - члена комісії, визначеного рішенням комісії, про проведене розслідування та його результати; відповіді доповідача на запитання осіб, що внесли подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; відповіді доповідача на запитання Президента України та його захисника (захисників); відповіді доповідача на запитання народних депутатів України; відповіді доповідача на запитання осіб, зазначених у частині третій статті 20 цього Закону (у разі їх присутності на пленарному засіданні Верховної Ради України);
2) пояснення народних депутатів України, які внесли подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, щодо заперечуваних ними (у разі наявності) положень висновків комісії та проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, їх зауваження щодо законності, всебічності та об'єктивності дослідження зазначеною комісією тих чи інших обставин розслідування; їх клопотання про заслуховування Верховною Радою України свідків, експертів або про необхідність проведення додаткового розслідування тих чи інших обставин комісією; їх відповіді на запитання Президента України та його захисника (захисників), доповідача комісії, спеціального прокурора та спеціальних слідчих, народних депутатів України; їх відповіді на запитання осіб, зазначених у частині третій статті 20 цього Закону (у разі їх присутності на пленарному засіданні Верховної Ради України);
3) пояснення Президента України про заперечення або визнання ним висунутого проти нього звинувачення, зауваження Президента України та його захисника (захисників) щодо законності, повноти, всебічності та об'єктивності дослідження відповідних обставин комісією; клопотання Президента України та його захисника (захисників) про заслуховування Верховною Радою України свідків та експертів або про необхідність проведення додаткового розслідування тих чи інших обставин комісією; відповіді Президента України на запитання його захисника (захисників); народних депутатів України, які внесли подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; відповіді на запитання доповідача комісії, спеціального прокурора та спеціальних слідчих, народних депутатів України; відповіді на запитання осіб, зазначених у частині третій статті 20 цього Закону (у разі їх присутності на пленарному засіданні Верховної Ради України);
4) уточнення промовцями, зазначеними в пунктах 2, 3, 1 цієї частини, із збереженням відповідної черговості, їх клопотань щодо надання народним депутатам України тих чи інших матеріалів, проведення експертиз, заслуховування Верховною Радою України свідків, експертів із вказівкою на те, що саме має бути досліджено і доведено на підставі їхніх свідчень, повідомлень, а також стосовно необхідності проведення додаткового розслідування комісією та предмета такого розслідування.
3. За наявності скарг, заяв про неправомірні дії комісії, про оскарження її рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг і заяв, промовці, зазначені в пунктах 2, 3 частини другої цієї статті, повідомляють Верховну Раду України про них і порушують відповідні клопотання про усунення порушень, пов'язаних з неправомірними діями та рішеннями комісії.
4. Верховна Рада України може прийняти процедурне рішення про заслуховування спеціального прокурора, спеціальних слідчих, а також інших осіб, оголошення повідомлень та зачитування документів.
Стаття 22. Рішення за результатами обговорення висновків і пропозицій комісії
1. За результатами обговорення висновків і пропозицій комісії Верховна Рада України може прийняти рішення про:
1) заслуховування свідків та експертів, щодо яких було заявлено клопотання промовців, та їх відповідей на запитання;
2) припинення обговорення висновків та перехід до обговорення проектів постанов Верховної Ради України про звинувачення Президента України.
2. У разі прийняття Верховною Радою України рішення, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті, Верховна Рада України переходить до заслуховування свідків та експертів, про яких було заявлено клопотання промовців, та відповідей на їх запитання.
Стаття 23. Порядок заслуховування свідків та експертів
1. Свідків та експертів, про запрошення яких заявляли клопотання промовці, зазначені в пунктах 2, 3, 1 частини другої статті 21 цього Закону, Верховна Рада України заслуховує у відповідній послідовності, якщо їх свідчень немає в матеріалах розслідування та висновках комісії або якщо ці свідчення є недостатніми чи суперечливими. Час, який відводиться на заслуховування свідків та експертів, має бути однаковим і становити не менш як 30 хвилин.
2. Свідки та експерти відповідно до послідовності їх заслуховування відповідають на запитання:
1) осіб, які заявляли клопотання про їх запрошення; Президента України та його захисника (захисників); доповідача від комісії; спеціального прокурора, спеціальних слідчих; народних депутатів України - до свідків, експертів, яких запрошено на клопотання промовців, зазначених у пункті 2 частини другої статті 21 цього Закону;
2) Президента України та його захисника (захисників); промовців, зазначених у пунктах 2, 1 частини другої статті 21 цього Закону; спеціального прокурора та спеціальних слідчих - до свідків, експертів, яких запрошено за клопотанням Президента України та його захисника (захисників);
3) доповідача від комісії; промовців, зазначених у пунктах 2, 3 частини другої статті 21 цього Закону; спеціального прокурора та спеціальних слідчих - до свідків, експертів, яких запрошено за клопотанням доповідача від комісії.
3. Запитання і відповіді мають бути стислими і точними. Головуючий на пленарному засіданні має право зняти запитання, які поставлені в образливій формі. У разі виникнення заперечень щодо запитання Верховна Рада України може прийняти процедурне рішення про заслуховування відповіді і на таке запитання. Для уточнення відповіді особа, яка поставила запитання, має право поставити ще одне уточнююче запитання.
4. Свідки заслуховуються окремо навіть за відсутності ще не допитаних свідків. Вживаються заходи, щоб під час пленарного засідання Верховної Ради України ще не допитані свідки не чули того, що відбувається на засіданні, і не спілкувалися між собою.
5. Перед заслуховуванням свідка, експерта головуючий на пленарному засіданні попереджає кожного з них про передбачену законом адміністративну, кримінальну відповідальність за відмову від давання свідчень чи пояснень, а також за надання завідомо неправдивих свідчень чи пояснень, завідомо неправдивого висновку експерта.
6. Верховна Рада України може прийняти процедурне рішення про заслуховування й інших осіб, оголошення документів.
Стаття 24. Заслуховування заключного слова
1. Після завершення обговорення висновків комісії Верховна Рада України заслуховує заключне слово:
1) представника від народних депутатів України, які вносили подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
2) доповідача від комісії;
3) Президента України та його захисника (захисників).
2. Час, який відводиться для заслуховування заключного слова кожного промовця, не може бути меншим 10 хвилин.
Стаття 25. Обговорення проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України
1. Після закінчення обговорення висновку комісії Верховна Рада України переходить до розгляду внесеного народними депутатами України - членами комісії проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України чи проекту постанови Верховної Ради України про припинення розгляду питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
2. На закритому пленарному засіданні Верховної Ради України мають право бути присутніми Президент України та його захисник (захисники), спеціальний прокурор та спеціальні слідчі, включені до складу комісії. Запрошуються особи, зазначені у частині третій статті 20 цього Закону.
3. Розгляд проектів постанов Верховної Ради України здійснюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 Регламенту Верховної Ради України). Доповідачем і співдоповідачами виступають відповідно представник від комісії та ініціатори внесення пропозицій (у разі їх внесення) до проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України. В обговоренні беруть участь лише народні депутати України. Іншим особам, зазначеним у частині другій цієї статті, слово надається головуючим на пленарному засіданні за їх зверненням для повідомлення фактичних даних та зауважень з питань їх компетенції. Слово надається також Президенту України та його захиснику (захисникам) для повідомлення фактичних даних та зауважень.
4. У разі виявлення фактів перешкоджання Президентом України роботі комісії під час розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину чи невжиття ним заходів до відповідальних перед ним державних органів, їх посадових осіб, які чинили подібне перешкоджання, після звернення до нього з повідомленням про такі факти у будь-який час обговорення Верховною Радою України проекту постанови про звинувачення Президента України може бути внесена народними депутатами України, які ініціювали питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, вмотивована пропозиція про проведення додаткового розслідування та включення до проекту постанови Верховної Ради України відповідного пункту звинувачення.
5. Після закінчення обговорення головуючий на пленарному засіданні оголошує про перехід до голосування щодо тексту проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України у вчиненні ним державної зради або іншого злочину.
Стаття 26. Вимоги до проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України
1. Проект постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, внесений народними депутатами України - членами комісії, має ґрунтуватися лише на відомостях, які містяться у висновках і пропозиціях комісії. Звинувачення Президента України викладається у проекті постанови Верховної Ради України по пунктах, окремо щодо кожного діяння, що містить ознаки злочину, з дотриманням вимог частини першої статті 62 Конституції України.
2. За результатами обговорення Верховною Радою України висновків і пропозицій комісії, пропозицій народних депутатів України, які вносили подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, народні депутати України - члени комісії мають право внести свій уточнений проект постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України з урахуванням таких пропозицій.
3. У разі, якщо до внесеного народними депутатами України - членами комісії проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України включено пропозиції народних депутатів України, які вносили подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, Верховна Рада України проводить голосування стосовно кожної пропозиції, додатково включеної до проекту постанови Верховної Ради України. Пропозиція вважається включеною до уточненого проекту постанови про звинувачення Президента України, якщо вона була підтримана більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
4. У разі, якщо пропозиція, яка включена до проекту постанови Верховної Ради України, не підтримана більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, текст проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України залишається без змін.
Стаття 27. Порядок прийняття рішення про звинувачення Президента України
1. Рішення Верховної Ради України про звинувачення Президента України приймається відкритим поіменним голосуванням.
2. Відкрите поіменні голосування щодо проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України проводиться окремо щодо кожного пункту звинувачення. Постанова Верховної Ради України про звинувачення Президента України вважається прийнятою в цілому з тими пунктами звинувачення, за які відповідно до частини п'ятої статті 111 Конституції України проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
3. У разі прийняття постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України у вчиненні державної зради або іншого злочину Верховна Рада України приймає постанову більшістю від її конституційного складу про звернення до:
1) Конституційного Суду України для одержання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
2) Верховного Суду України для одержання його висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
4. У разі неприйняття рішення Верховною Радою України про звинувачення Президента України головуючий на пленарному засіданні оголошує про припинення процедури усунення Президента України з поста в порядку імпічменту і вчиняє інші дії, передбачені статтею31цього Закону.
Стаття 28. Порядок надання Конституційним Судом України та Верховним Судом України своїх висновків
1. Підставою для відкриття конституційного провадження у справі щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є конституційне подання Верховної Ради України з питання надання відповідного висновку.
2. Конституційне подання, передбачене частиною першою цієї статті, є невідкладним та розглядається у порядку, визначеному Законом України “Про Конституційний Суд України”.
3. За результатами розгляду справи, за якою відкрито конституційне провадження, Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту відповідно до частини шостої статті 111 Конституції України.
4. Верховний Суд України невідкладно розглядає звернення Верховної Ради України та не пізніш як у тридцятиденний строк з дня направлення до нього такого звернення подає Верховній Раді України відповідний висновок.
5. Висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину надається Пленумом Верховного Суду України у встановленому законом порядку.
Стаття29. Розгляд Верховною Радою України висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України
1. Після отримання відповідних висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України ці висновки невідкладно оголошуються головуючим на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради України і надаються народним депутатам України.
2. Якщо висновок Верховного Суду України свідчить про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, а висновок Конституційного Суду України свідчить про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справипро усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, народні депутати України - члени комісії невідкладно готують і вносять на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
3. Проект постанови Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту має містити посилання на пункти звинувачення прийнятої Верховною Радою України постанови про звинувачення Президента України.
4. Проект постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту надається народним депутатам України, вручається Президенту України або його захиснику (захисникам) і розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніш як через два дні після оголошення головуючим на пленарному засіданні висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України.
5. Якщо висновок Верховного Суду України свідчить про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, не містять ознак державної зради або іншого злочину, Верховна Рада України приймає постанову про припинення процедури імпічменту.
6. Якщо у висновку Конституційного Суду України містяться положення про ті чи інші порушення конституційної процедури розслідування і розгляду справи проусунення Президента України з поста в порядку імпічменту, Верховна Рада України з метою усунення виявлених порушень приймає рішення про:
1) невключення до проекту постанови Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту тих положень чи посилань на пункти звинувачення, яких стосуються виявлені порушення конституційної процедури;
2) виконання тих чи інших слідчих дій чи процедур розслідування комісією з можливим переглядом прийнятих раніше рішень;
3) повторне, додаткове розслідування фактів чи обставин, з якими пов’язані відповідні порушення конституційної процедури розслідування і розгляду справи проусунення Президента України з поста в порядку імпічменту, викладених у висновку Конституційного Суду України.
7. Для проведення повторного, додаткового розслідування фактів чи обставин, викладених у висновку Конституційного Суду України, Верховна Рада України може змінити персональний склад комісії.
8. Після проведення дій, спрямованих на усунення порушень конституційної процедури розслідування і розгляду справи проусунення Президента України з поста в порядку імпічменту, Верховна Рада України приймає постанову про звернення до Конституційного Суду України для одержання нового висновку.
9. За наслідками проведення повторного, додаткового розслідування Верховна Рада України може внести зміни до постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України.
10. Постанова про внесення змін до постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України приймається двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України відкритим поіменним голосуванням.
11. У разі внесення змін до постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, якими змінено пункти звинувачення Президента України, Верховна Рада України приймає постанову про звернення до Верховного Суду України для одержання нового висновку.
Стаття 30. Прийняття рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
1. У разі одержання висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України відповідно про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи проусунення Президента України з поста в порядку імпічментуі про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, Верховна Рада України відкритим поіменним голосуванням приймає постанову про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
2. Розгляд проекту постанови Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 Регламенту Верховної Ради України).
3. Постанова Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як три четвертих від конституційного складу Верховної Ради України.
4. Постанова Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту набирає чинності з моменту оголошення головуючим на пленарному засіданні про її прийняття.
5. З моменту оголошення головуючим на пленарному засіданні про дострокове припинення повноважень Президента України у зв'язку з усуненням його з поста в порядку імпічменту на період до обрання і вступу на пост нового Президента України обов'язки Президента України виконує Прем'єр-міністр України відповідно до положень статті 112 Конституції України.
6. Про усунення Президента України Верховною Радою України з поста в порядку імпічменту Голова Верховної Ради України офіційно повідомляє Президента України, Прем'єр-міністра України, Голову Конституційного Суду України, Голову Верховного Суду України та негайно оприлюднює відповідний акт Верховної Ради через засоби масової інформації.
Стаття 31. Наслідки неприйняття Верховною Радою України рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
1. У разі неприйняття Верховною Радою України постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту головуючий на пленарному засіданні:
1) оголошує про припинення процедури імпічменту і дає доручення щодо публікації про це в газеті "Голос України";
2) оголошує про припинення повноважень комісії;
3) від імені Верховної Ради України вибачається перед Президентом України.
РозділIV
ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЛЕНІВ КОМІСІЇ, ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ
Стаття32. Гарантії діяльності спеціального прокурора і спеціальних слідчих
1. На час виконання обов'язків спеціального прокурора, спеціального слідчого за особою зберігається попередня робота (посада).
2. На період роботи комісії особа, яка обрана на посаду спеціального прокурора або спеціального слідчого отримує заробітну плату у розмірі, що встановлена за її основним місцем роботи, включаючи встановлені раніше надбавки та доплати.
3. Виплата заробітної плати, а також встановлених надбавок та доплат особам, які обрані на посаду спеціального прокурора та спеціальних слідчих здійснюється за рахунок коштів, передбачених на фінансування діяльності Верховної Ради України.
4. Час роботи особи на посаді спеціального прокурора або спеціального слідчого зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) такої особи, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою вона працювала до обрання на посаду спеціального прокурора або спеціального слідчого.
Стаття 33. Секретаріат комісії
1. Для забезпечення належних умов роботи комісії утворюється її секретаріат, до якого входять працівники Апарату Верховної Ради України у кількості не більше трьох осіб. Пропозиції щодо кількісного і персонального складу секретаріату розглядаються на першому засіданні комісії і подаються Голові Верховної Ради.
2. Секретаріат комісії здійснює організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення, ведення діловодства комісії.
3. Працівники Апарату Верховної Ради України, які залучаються до роботи комісії, звільняються від виконання інших службових обов'язків на цей період. За ними зберігається попередня робота (посада), а також заробітна плата за основним місцем роботи, включаючи встановлені раніше надбавки та доплати.
Стаття34. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії
1. Фінансове забезпечення діяльності комісії та виділення для її роботи службових приміщень, засобів діловодства, зв'язку й транспорту здійснюються Апаратом Верховної Ради України у межах кошторису видатків, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України.
Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ
Стаття35. Відповідальність за невиконання вимог цього Закону
1. Посадові особи (крім Президента України та його захисника (захисників), службові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, керівники (або посадові особи, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та окремі громадяни за порушення вимог цього Закону несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно із законом.
2. За відмову особи, запрошеної комісієювід давання показань або за відмову експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків експерта чи перекладача під час проведення розслідування комісією, а також за надання завідомо неправдивих показань, завідомо неправдивого висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, зробленого перекладачем, винні особи несуть відповідальність згідно із законом.
3. Голова комісії, заступник голови комісії, секретар комісії та інші члени комісії несуть відповідальність згідно із законом за поширення інформації з обмеженим доступом, у тому числі таємної чи іншої охоронюваної законом інформації, яка стала їм відомою у зв'язку з роботою комісії.
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) У Законі України «ПроРегламент Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 14-15, № 16-17, ст.133):
– у частині першій статті 49 словосполучення “частини перша, четверта статті 179, частини третя, шоста статті 181” виключити, а перед словосполученням “без підготовки в комітетах та включення до порядку денного” доповнити нове словосполучення такого змісту:
“а також у частині першій, четвертій статті 21, частині третій, шостій статті 23 Закону України “Про порядок імпічменту Президента України”;
– назву Глави 30 викласти у такій редакції:
“Глава 30 ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ”;
– статті 171-188 вилучити.
2)У Законі України “Про комітети Верховної Ради України” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 17, ст. 146):
–частину першу статті 13 доповнити новим підпунктом 31) такого змісту:
“попередньому обговоренні та поданні кандидатур посадових осіб, яких згідно з Регламентом Верховної Ради України, обирає Верховна РадаУкраїни, підготовці до розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур”;
–статтю 18 доповнити частиною десятою такого змісту:
“Комітет, до предмета відання якого віднесено питання подання до Верховної Ради України пропозицій щодо кандидатур спеціального прокурора та спеціальних слідчих, на своєму засіданні попередньо розглядає та обговорює запропоновані кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчих та надає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної такої кандидатури”.
3)У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):
– в абзаці першому частини першої статей 384 і 385 слова “тимчасовою спеціальною ” замінити словами “спеціальною тимчасовою слідчою”;
– в абзаці першому статті 386 слова “тимчасових спеціальних” замінити словами “спеціальної тимчасової слідчої”.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
“Про порядок імпічменту Президента України”
1.Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону
У системі представницької демократії інститут президентства посідає особливе місце.
Статтею 102 Конституції України проголошується, що Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Одночасно, Основний Закон України закріплює особливі правові гарантії діяльності Президента України. Так, у відповідності до статті 105 Конституції України Глава держави користується правом недоторканості на час виконання повноважень.
При цьому, в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України)№ 19-рп/2003від 10 грудня 2003 року (далі – Рішення КСУ) зазначається, що право недоторканності Президента України не може бути скасоване, призупинене або обмежене шляхом порушення проти нього кримінальної справи і переслідування у порядку кримінального судочинства.
Таким чином, Президент України на час виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти нього не може бути порушена кримінальна справа.
Стаття 108 Конституції України закріплює вичерпний перелік підстав дострокового припинення повноважень Президента України. Однією з таких підстав є усунення його з поста в порядку імпічменту.
Згідно Рішення КСУ, встановленаКонституцією Українипроцедура імпічменту є єдиним способом притягнення Президента України до конституційної відповідальності і за своєю правовою природою не аналогічна обвинуваченню особи відповідно до нормКримінально-процесуального кодексу України. Розслідування і розгляд справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього кримінальної справи.
Довідково: відповідно до загальнодоступних довідникових та енциклопедичних джерел, імпічмент –цеформаконституційно-правовоївідповідальностіпрезидентаабоіншої вищоїпосадовоїособи,якаполягаєв усуненнійого з посадиспеціальноуповноважениморганом,найчастішепарламентом,з підстав, передбаченихконституцією.
Законодавство багатьох країн передбачає можливість усунення президента зі своєї посади у разі вчинення ним державної зради або порушення норм конституції.
У той же час, зазначена процедура застосовується вкрай рідко та є винятковим заходом. Так, в Європі процедура імпічменту була застосована лише в Литовській Республіці у 2004 році.
Загалом, процедура імпічменту є одним із елементів системи стримувань і противаг, а тому виконує ряд важливих функцій. Однією з них є каральна функція за вчинення президентом державної зради або іншого злочину. Але не менш важливою є також превентивна (попереджувальна) функція, сутність якої полягає у тому, що імпічмент – механізм контролю суспільства за інституціями публічної влади. Зазначене положення повинно спонукати президента не вчиняти діянь, що можуть посягати на основи національної безпеки.
Конституція України у статтях 85 та 111 визначає правові засади усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. З метою деталізації та уточнення вищевказаних положень свого часу було ухвалено Закон України “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” від 15 січня 2009 року № 890-VI, який рішенням Конституційного Суду України у справі № 20-рп/2009 від 10 вересня 2009 року буловизнанотаким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Таким чином, цей закон втратив чинність.
Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI затверджено Регламент Верховної Ради України (надалі – Регламент). Глава 30 Регламенту визначає порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв’язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров’я, а також у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Водночас, окремі статті Глави 30 Регламенту містять посилання на Закон України “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, який втратив чинність ще 10 вересня 2009 року.
Відтак, існує необхідність усунення прогалин в чинному законодавстві, що регулюєправові та організаційні засади процедури усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, які виникли у зв’язку з тим, що Закон України “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” втратив чинність.
Крім того, Регламент містить ряд прогалин, які об'єктивно унеможливлюють практичну реалізацію положень Конституції України щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Зокрема, залишаються неврегульованими окремі питання щодо обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих, не визначений правовий статус спеціального прокурора, спеціальних слідчих, а також голови, заступника голови, секретаря та членів спеціальної тимчасової слідчої комісії, гарантій діяльності членів комісії, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності комісії тощо.
Отже,чинне законодавство, що визначає порядок усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, містить ряд невизначеностей та суттєвих недоліків, без усунення яких практична реалізація цього порядку є малоймовірною та, взагалі, може бути визнана незаконною. А це, у свою чергу, нівелює систему стримувань і противаг при взаємодії Президента України та Верховної Ради України.
Таким чином, прийняття єдиного нормативно-правового акту має на меті усунути зазначені колізії та прогалини, а також уніфікувати положення чинного законодавства, що визначає порядок усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
2.Цілі та завдання проекту Закону
Необхідність прийняття цього проекту Закону обумовлена потребою усунення прогалин та недоліків, які унеможливлюють практичну реалізацію положень Конституції України щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Крім того, запропоновані зміни спрямовані на вдосконалення окремих положень законодавства з метою забезпечення відкритості, гласності та дотримання законності процедури усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
3.Загальна характеристика і основні положення проекту Закону
Проект Закону передбачає внесення змін до Закону України «ПроРегламент Верховної Ради України», Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, деяких інших нормативно-правових актівта направлений наусунення прогалин та недоліків, які унеможливлюють практичну реалізацію положень Конституції України щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, а також на удосконалення окремих положень законодавства з метою належної організації роботи спеціальної тимчасової слідчої комісії, забезпечення відкритості, гласності та дотримання законності процедури усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, встановлення відповідальності за порушення вимог закону під час процедури імпічменту.
Проектом Закону пропонується:
1.Виключити окремі норми Регламенту.
Пропонується виключити з Глави 30 Регламенту статті, які регулюють порядок дострокового припинення повноважень Президента України з поста в порядку імпічменту.
2.Знизити невиправдано високий бар’єр для виведення у публічну площину відомостей щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.
Відповідно до частини першої статті 171 Регламенту підставою для ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії є письмове подання про це,підписане більшістювід конституційного складу Верховної Ради України, підписи яких не відкликаються.
Згідно положень статті 172 Регламенту внесене на розгляд парламенту письмове подання про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту без прийняття рішення про включення до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України розглядається за процедурою повного обговорення.
Лише після обговорення письмового подання народних депутатів за процедурою повного обговорення Верховна Рада України переходить до голосування. Рішення щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України як невідкладного приймаєтьсябільшістю голосіввід конституційного складу.
За таких умов нівелюється вимога Регламенту про те, що письмове подання має містити правове обґрунтування необхідності утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії, а сама суть процедури повного обговорення питань на пленарному засіданні Верховної Ради України втрачає свого значення.
Відтак, доцільним є зменшення мінімально необхідної кількості підписів народних депутатів на письмовому поданні про необхідністьініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії.
Слід зазначити, що подібна ініціатива не суперечить положенням статті 111 Конституції України. Зокрема, згідно вказаної статті Основного Закону, питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Водночас, ініціювання зазначеного питання відбувається на тому етапі, коли Верховна Рада України більшістю голосів від її конституційного складу приймає рішення щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та включення його до порядку денного сесії Верховної Ради як невідкладного
Таким чином, пропонується відобразити у проекті Закону, що письмове подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та утворення комісії має бути підписанене менш як однією п'ятоювід конституційного складу Верховної Ради України., підписи яких не відкликаються.
3. Усунути ряд прогалин та невизначеностей у чинному законодавстві, існування яких унеможливлює реалізацію положень Конституції України щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Чинне законодавства, у тому числі, Регламент не врегульовує:
–порядок висунення кандидатів на посаду спеціального прокурора та спеціальних слідчих;
–окремі аспекти діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії (проведення першого засідання, порядок скликання, порядок прийняття рішень комісією);
–правовий статус спеціального прокурора, спеціальних слідчих, голови, заступника голови, секретаря та інших членів спеціальної тимчасової слідчої комісії;
–гарантії діяльності членів спеціальної тимчасової слідчої комісії, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії.
Вказані недоліки можуть призвести до неоднозначного тлумачення окремих положень і, як наслідок, їх помилкового застосування.
Крім того, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, у зв’язку з відсутністю чіткого правового регулювання окремих положень,усуненняПрезидента України з поста в порядку імпічментує малоймовірним та, взагалі, може бути визнано незаконним.
Отже, пропонується врегулюватиокремі аспекти діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії (проведення першого засідання, порядок скликання, порядок прийняття рішень), правовий статус спеціального прокурора, спеціальних слідчих, голови, заступника голови, секретаря та інших членів спеціальної тимчасової слідчої комісії тощо.
Також передбачається, що кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчихпропонуються членами комітету, до предмета відання якого належить таке питання. При цьому, кожен член комітету може запропонувати кандидатури одного спеціального прокурора та трьох спеціальних слідчих.
4.Виключити можливість виконання народними депутатами функцій, не пов’язаних зі специфікою їхньої діяльності.
Зокрема, пропонується виключити положення про те, що народні депутати можуть бути обрані спеціальним прокурором та спеціальними слідчими.
Крім того, головуючий на пленарному засіданні під час заслуховування свідків та експертів не може об’єктивно вирішувати, чи стосується певне запитання обставин справи, що є предметом розслідування спеціальною тимчасовою слідчою комісією. Відтак, пропонується виключити можливість головуючого знімати запитання, які не стосуються обставин справи, та залишити таку можливість лише щодо запитань, які поставлені в образливій формі.
5.Забезпечити належну відкритість та гласність під час розслідування спеціальною тимчасовою слідчою комісією обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, а також під час прийняття Верховною Радою України рішень про звинувачення Президента України та про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Зокрема, пропонується внести зміни, що відповідні рішення Верховної Ради України (про звинувачення Президента України, про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту) приймаютьсявідкритим поіменним голосуванням.
Крім того, пропонується передбачити положення, що за загальним правилом спеціальна тимчасова слідча комісія проводить свою роботу уформі відкритих засідань із забезпеченням гласності.
4.Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють зазначене питання, є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, закони України “Про Регламент Верховної Ради України”, “Про Конституційний Суд України”, “Про судоустрій і статус суддів”.
Прийняття проекту Закону не потребуватиме внесення змін та доповнень до інших законодавчих актів України.
5.Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону
Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
6.Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття проекту Закону
Прийняття проекту Закону України “Про порядок імпічменту Президента України” надасть змогу усунути ряд недоліків та прогалин у чинному законодавстві, існування яких наразі створює умови, що можуть перешкодити усуненню Президента України з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Крім того, прийняття проекту Закону надасть змогу забезпечити необхідну відкритість та гласність під час розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину та прийняття Верховною Радою України рішень за результатами такого розслідування.