Юлія Тимошенко: Сьогодні продажні судді винесли вирок не Юрію Луценку, а собі
Я не буду аналізувати їх рішення, оскільки абсурд жодному аналізу не підлягає.
Вся країна і весь світ бачать, хто саме в Україні при владі, хто замовляє й штампує політичні вироки. Вже всіх і все названо своїми іменами.
Я хочу сказати про інше. День засудження Юрія Луценка – це ще й день проголошення вироку режиму Януковича.
Так, вони кидають нас за грати, але бояться нас ще більше.
Вони ховають нас по тюрмам, але відчувають своїми тваринними інстинктами, що їх час закінчується.
Вони фальсифікують проти нас справи, але знають, що вже і їм пишеться справедливий присуд у тому вищому суді, де немає ні “вовків”, ні “кірєєвих”.
Бо щоб вони не робили і як би не біснувалися, всю країну, весь народ не пересаджати, не обдурити, не залякати.
Вони проголошують вироки нам - отримують вирок собі, від якого їм не сховатися, яких би мурів, фортець та резиденцій вони собі не набудували.
Кінець їх прийде і прийде скоро. І прийде він не з закордону. Їх безславний кінець прийде з України: зі Львова й Донецька, з Одеси й Полтави, з Чернігова і Харкова.
...Сьогодні ми за гратами. Але якщо таку ціну ми мусимо заплатити за звільнення країни, то ми згодні її платити. Юра, я знаю, погодиться зі мною.
Я дякую тобі, Юро. Дякую за витримку, за мужність, за честь, за незламність, за шляхетність. За те, що залишився справжнім чоловіком на тлі тих немічних блазнів, які намагалися тебе судити.
Я знаю, Юро, що бувають в житті такі обставини, коли головне - не зберегти особисту свободу, а залишитися людиною й не скоритися. Я впевнена, що ти гідно витримаєш ці випробування.
Хочу, наскільки це можливо, підтримати рідних та близьких Юри. Тримайтеся.
Я також звертаюся до всіх друзів, соратників, товаришів, які з болем в серці сприйняли цей ганебний вирок.
Не впадайте у відчай, не сумуйте, а вставайте й боріться. Падіння антиукраїнського режиму Януковича – це лише питання часу.
Ви – відповідальні сьогодні за волю й незалежність України.
Тому не треба плакати й скаржитися на долю. Збирайте волю, збирайте сили, вставайте поруч один з одним, щоб наблизити той день, коли нарешті закінчиться в країні ця пора ганьби!
Боріться! Не бійтеся! Не здавайтеся!
До зустрічі на волі!
Юлія Тимошенко
Вся країна і весь світ бачать, хто саме в Україні при владі, хто замовляє й штампує політичні вироки. Вже всіх і все названо своїми іменами.
Я хочу сказати про інше. День засудження Юрія Луценка – це ще й день проголошення вироку режиму Януковича.
Так, вони кидають нас за грати, але бояться нас ще більше.
Вони ховають нас по тюрмам, але відчувають своїми тваринними інстинктами, що їх час закінчується.
Вони фальсифікують проти нас справи, але знають, що вже і їм пишеться справедливий присуд у тому вищому суді, де немає ні “вовків”, ні “кірєєвих”.
Бо щоб вони не робили і як би не біснувалися, всю країну, весь народ не пересаджати, не обдурити, не залякати.
Вони проголошують вироки нам - отримують вирок собі, від якого їм не сховатися, яких би мурів, фортець та резиденцій вони собі не набудували.
Кінець їх прийде і прийде скоро. І прийде він не з закордону. Їх безславний кінець прийде з України: зі Львова й Донецька, з Одеси й Полтави, з Чернігова і Харкова.
...Сьогодні ми за гратами. Але якщо таку ціну ми мусимо заплатити за звільнення країни, то ми згодні її платити. Юра, я знаю, погодиться зі мною.
Я дякую тобі, Юро. Дякую за витримку, за мужність, за честь, за незламність, за шляхетність. За те, що залишився справжнім чоловіком на тлі тих немічних блазнів, які намагалися тебе судити.
Я знаю, Юро, що бувають в житті такі обставини, коли головне - не зберегти особисту свободу, а залишитися людиною й не скоритися. Я впевнена, що ти гідно витримаєш ці випробування.
Хочу, наскільки це можливо, підтримати рідних та близьких Юри. Тримайтеся.
Я також звертаюся до всіх друзів, соратників, товаришів, які з болем в серці сприйняли цей ганебний вирок.
Не впадайте у відчай, не сумуйте, а вставайте й боріться. Падіння антиукраїнського режиму Януковича – це лише питання часу.
Ви – відповідальні сьогодні за волю й незалежність України.
Тому не треба плакати й скаржитися на долю. Збирайте волю, збирайте сили, вставайте поруч один з одним, щоб наблизити той день, коли нарешті закінчиться в країні ця пора ганьби!
Боріться! Не бійтеся! Не здавайтеся!
До зустрічі на волі!
Юлія Тимошенко
Обсудить
Комментарии (0)